Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Публікація Моніторинг комерційного потенціалу інтелектуально-інноваційних бізнес-структур(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Шаульська, Лариса Володимирівна; Райко, Діана Валеріївна; Дюжев, Віктор Геннадійович; Долина, Ірина ВолодимирівнаВ статті доведено, що принципи моніторингу комерційного потенціалу інтелектуальних технологій мають одну спільну властивість – системність, тобто, не дивлячись на високу важливість кожного окремого фактору (показника), економічний моніторинг розглядає їх тільки в певній сукупності (системі). Крім того, розгляд окремих чинників комерційного потенціалу може призвести до певного перекосу результуючого показника, так як кожний показник має свій ранг, свою ступінь впливу на кінцевий результат, що, безперечно, слід також враховувати. Виходячи з цих посилок, пропонуємо до системи традиційних принципів моніторингу додати ще, на наш погляд, два надзвичайно важливих принципи: принцип системності і принцип інтеграції. Обґрунтовано, що моніторинг комерційного потенціалу інтелектуальних технологій повинен проводитися з урахуванням певних вимог, сутність яких відтворюється в пропонованих в статті принципах моніторингу комерційного потенціалу: принцип організації; принцип ідентичності; принцип цілеспрямованості; принцип точності; принцип деталізації; принцип інтеграції; принцип цілеспрямованості; принцип об’єктивності; принцип ефективності результатів моніторингу. Розроблено організаційна система моніторингу комерційного потенціалу інтелектуально-інноваційних бізнес-структур для забезпечення стійкості його розвитку і функціонування передбачає наступні заходи на промисловому підприємстві: визначення складу підрозділів, що беруть участь у здійсненні моніторингу комерційного потенціалу; підготовка фахівців, відповідальних за моніторинг, методологію та методи аналізу інформації, отриманої від підрозділів; проведення роботи та зустрічей з керівниками зацікавлених підрозділів для надання їм допомоги в організації роботи зі створення та функціонування системи моніторингу; визначення джерел вихідної інформації; систематизація, обробка та інтерпретація отриманих показників; розробка стратегії сталого інтелектуально-інноваційного розвитку підприємства; регулярне коригування поточних управлінських рішень в сфері комерціалізації інтелектуально-інноваційних технологій. Застосування розроблених інструментів забезпечення сталого розвитку підприємства на основі формування та використання системи моніторингу інноваційного потенціалу на практиці дає можливість обґрунтовано переглянути стратегічні орієнтири підприємства щодо впровадження інновацій та отримати економічний ефект, виражений у сталому розвитку підприємства, зміцненні його позицій на ринку, підвищенні ефективності його функціонування.Документ Розвиток систем економічного моніторингу бізнес-процесів комерціалізації інтелектуальної власності(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Шаульська, Лариса Володимирівна; Дюжев, Віктор Геннадійович; Долина, Ірина ВолодимирівнаВ статті показано, що проблемам моніторингу бізнес-процесів комерціалізації інтелектуальної власності в цей час приділяється особлива увага. Націоналізація багатьох показників інноваційної діяльності, створення національної, галузевої, регіональної та корпоративної статистичних баз даних, визначення джерел даних та методології їх ведення, обліку, розрахунку та споживання є пріоритетом державної політики, особливо в умовах кризи, коли підприємства потребують вдосконалення ефективності виробництва, підвищення рівня конкурентоспроможності та впровадження ефективних форм господарювання в управлінні виробництвом. Важлива роль в реалізації цього завдання відводиться моніторингу стану комерційного потенціалу підприємств, оскільки він є одним з найбільш ефективних методів діагностики виробничо-господарської та комерційної діяльності підприємств. Аналітичні матеріали, підготовлені в процесі моніторингу, допомагають здійснити всебічний аналіз і прогноз фінансового стану підприємства і, тим самим, отримати реальну оцінку можливостей підприємства. Обґрунтовано, що моніторинг бізнес-процесів комерціалізації інтелектуальної власності є однією з найважливіших функцій менеджменту по оцінці (аналізу) наявності, розміщення і використання ресурсів промислового підприємства. Моніторинг - це механізм відслідковування найважливіших поточних результатів комерційної та інтелектуально-інноваційної діяльності промислового підприємства в умовах постійно мінливої ринкової кон'юнктури. При формуванні системи моніторингу бізнес-процесів комерціалізації інтелектуальної власності необхідно виділити об'єкт моніторингу з метою контролю його поточного та перспективного стану, і суб'єкта моніторингу, який буде безпосередньо контролювати і оцінювати результати. Запропонована система показників моніторингу бізнес-процесів комерціалізації інтелектуальної власності стратегічних компаній, яка має здійснюватися на державному рівні, дозволить знизити ризик неплатоспроможності, банкрутства цих компаній, а головне – ризик негативного впливу погіршення комерційного та інтелектуально-інноваційного стану стратегічних підприємств на економіку країни в цілому. У зв'язку з цим моніторингу бізнес-процесів комерціалізації інтелектуальної власності стратегічних компаній сприятиме своєчасному виявленню ознак значних відхилень від нормального економічного розвитку і, тим самим, надасть реальну можливість уряду та керівництву бізнес-структур вживати необхідних заходів щодо запобігання появи та розвитку кризових ситуацій.Публікація Результати вимушеного "апгрейду" електроної комерції(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Літвиненко, Марія Владиславна; Мірошник, Марія ВолодимирівнаВ статті досліджено трансформацію електронної комерції, яка за останні п’ять років стала невід'ємною складовою глобальної системи роздрібної торгівлі. Виявлено проблеми, що насуваються на на цю сферу бізнесу, бо споживачі стали більш обережними у своїх витратах через інфляцію, наслідки війни в Україні, порушення ланцюгів постачання та загальне відчуття невизначеності. Зазначено, що підприємницькі структури намагаючись вижити в існуючих умовах трансформуються в нові бізнес форми та відшукують нові форми просування товарів. В роботі показано, що на практиці ці дії не завжди є ефективними. Детально досліджено «апгрейд» торгівельної площадки Prom.ua – інноваційний каталог ProSale, який є інструментом для відображення та просування товарів на Prom і основною метою якого є залучення покупців та збільшення продажів. Показано, що розробники Prom зобов’язали усіх клієнтів, окрім промислових, використовувати Модель CPA, яка передбачає єдину ставку виплат за продажі, що є однаковою для всіх товарів певної категорії. А головне, що при цьому клієнт втратив вплив на частоту та пріоритетність видачі своїх товарів у Каталозі ProSale. За даними власного дослідження авторів встановлено, що кількість зареєстрованих на маркетплейсі клієнтів після вимушеного «апгрейду» тільки за червень-липень зменшилась на 6 %. Звісно, що це відбулося під сукупним впливом різних факторів, однак дослідження показало, що зміни у просуванні товарів на Prom мають на це значний вплив і клієнти-продавці на Prom відчули різке зниження саме кількості показів (видачі в категоріях) у Каталозі ProSale. Показано ситуацію коли продавець потрапив у коло, з якого дуже складно вибратися. Надано пояснення чому: саме рейтинг магазину від тепер грає важливу роль у видачі товарів Каталогу ProSale як для нових продавців так і для «продвинутих» продавців на платформі (які знаходяться на платформі рік і більше). Розроблено пропозиції щодо маркетплейсу Prom: повернути рекламу СРС та завдяки цьому зробити здорову конкуренцію між продавцями на платформі. Очікується: цінність для платформи – збільшення прибутку, завдяки купівлі пакетів розміщення, зріст витрат серед користувачів на рекламні послуги; цінність для продавця – збільшення продажів і відповідне збільшення прибутку; цінність для покупців – зменшення цін на товари і відповідно можливість зробити більшу кількість покупок.