Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Термодинамическая оценка реакций антиоксидантнов Al, SіC, Nі, протекающих в периклазоуглеродистых огнеупорах до температур 1000 К
    (НТУ "ХПИ", 2017) Шабанова, Галина Николаевна; Повшук, Василий Владимирович; Бражник, Дина Анатольевна
    В статье приводятся данные о возможности одновременного использования антиоксидантных добавок Al, SіC, Nі при повышении температур до 1000 К. Путем выполнения термодинамического анализа различных реакций химического взаимодействия антиоксидантов определена термодинамическая возможность их совместного использования, приоритетность протекания реакции окисления алюминия и термодинамическая вероятность фазообразования диоксида кремния, оксида и диоксида углерода. Обсуждаются вопросы взаимодействия антиоксидантов с соединениями, входящими в состав периклазоуглеродистых огнеупоров, а также возможность их взаимодействия между собой.
  • Ескіз
    Документ
    Термодинамическая оценка возможности протекания реакций силикатообразования в системах Аl₂O₃∙2SiO₂∙2H₂O – CaCO₃ – MgCO₃ и Аl₂O₃∙2SiO₂∙2H₂O – CaCO₃ – MgCO₃ – С
    (НТУ "ХПИ", 2016) Винниченко, Варвара Ивановна; Виценко, Наталья Юрьевна; Рязанов, Александр Николаевич
    Представлены результаты термодинамических исследований возможности образования при тепловой обработке первичных клинкерных минералов, способных взаимодействовать с водой в процессе набирания прочности доломитового цемента. В качестве основных компонентов сырьевой смеси приняты отходы доломита и отходы обогащения углей. Выполнены сравнительные исследования термодинамической возможности протекания реакций с появлением двухкальциевого силиката при наличии в исходных компонентах органической составляющей и без нее. Теоретически установлено, что наличие в смеси углерода способствует термодинамической вероятности снижения температуры начала протекания реакции образования двухкальциевого силиката.
  • Ескіз
    Документ
    Вивчення зміни коефіцієнту дифузії вуглецю залежно від температури хіміко-термічної обробки сталі 20Х
    (НТУ "ХПІ", 2014) Костик, Вікторія Олегівна; Костик, Катерина Олександрівна
    Розглянуто один з методів цементації сталі 20Х з детальним вивченням зміни коефіцієнту дифузії вуглецю залежно від температури хіміко-термічної обробки. На основі експериментальних даних виведені математичні моделі товщини загального дифузійного шару та кожної її зони від температури цементації в діапазоні 800−950 °С. Отримані математичні моделі коефіцієнтів дифузії вуглецю від глибини дифузійного шару в діапазоні температур від 800 до 950 °С
  • Ескіз
    Документ
    Термодинаміка мінералоутворення портландцементного клінкеру у присутності вуглецю
    (НТУ "ХПІ", 2013) Шабанова, Галина Миколаївна; Лісачук, Георгій Вікторович; Корогодська, Алла Миколаївна; Лісійчук, А. В.
    У статті наведено результати термодинамічних розрахунків процесів утворення основних клінкерних мінералів із природної сировини у присутності вуглецю, який є основою твердого палива. Встановлено, що в присутності вуглецю реакції утворення основних клінкерних мінералів стають термодинамічно можливими при низьких температурах, тобто, реакції клінкероутворення починають протікати вже всередині реактора-декарбонізатора, що дозволяє значно зменшити довжину печі; при цьому досягнута продуктивність та якість продукції залишаються на достатньо високому рівні.