Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
13 результатів
Результати пошуку
Публікація Моніторинг комерційного потенціалу інтелектуально-інноваційних бізнес-структур(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Шаульська, Лариса Володимирівна; Райко, Діана Валеріївна; Дюжев, Віктор Геннадійович; Долина, Ірина ВолодимирівнаВ статті доведено, що принципи моніторингу комерційного потенціалу інтелектуальних технологій мають одну спільну властивість – системність, тобто, не дивлячись на високу важливість кожного окремого фактору (показника), економічний моніторинг розглядає їх тільки в певній сукупності (системі). Крім того, розгляд окремих чинників комерційного потенціалу може призвести до певного перекосу результуючого показника, так як кожний показник має свій ранг, свою ступінь впливу на кінцевий результат, що, безперечно, слід також враховувати. Виходячи з цих посилок, пропонуємо до системи традиційних принципів моніторингу додати ще, на наш погляд, два надзвичайно важливих принципи: принцип системності і принцип інтеграції. Обґрунтовано, що моніторинг комерційного потенціалу інтелектуальних технологій повинен проводитися з урахуванням певних вимог, сутність яких відтворюється в пропонованих в статті принципах моніторингу комерційного потенціалу: принцип організації; принцип ідентичності; принцип цілеспрямованості; принцип точності; принцип деталізації; принцип інтеграції; принцип цілеспрямованості; принцип об’єктивності; принцип ефективності результатів моніторингу. Розроблено організаційна система моніторингу комерційного потенціалу інтелектуально-інноваційних бізнес-структур для забезпечення стійкості його розвитку і функціонування передбачає наступні заходи на промисловому підприємстві: визначення складу підрозділів, що беруть участь у здійсненні моніторингу комерційного потенціалу; підготовка фахівців, відповідальних за моніторинг, методологію та методи аналізу інформації, отриманої від підрозділів; проведення роботи та зустрічей з керівниками зацікавлених підрозділів для надання їм допомоги в організації роботи зі створення та функціонування системи моніторингу; визначення джерел вихідної інформації; систематизація, обробка та інтерпретація отриманих показників; розробка стратегії сталого інтелектуально-інноваційного розвитку підприємства; регулярне коригування поточних управлінських рішень в сфері комерціалізації інтелектуально-інноваційних технологій. Застосування розроблених інструментів забезпечення сталого розвитку підприємства на основі формування та використання системи моніторингу інноваційного потенціалу на практиці дає можливість обґрунтовано переглянути стратегічні орієнтири підприємства щодо впровадження інновацій та отримати економічний ефект, виражений у сталому розвитку підприємства, зміцненні його позицій на ринку, підвищенні ефективності його функціонування.Документ Розвиток систем економічного моніторингу бізнес-процесів комерціалізації інтелектуальної власності(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Шаульська, Лариса Володимирівна; Дюжев, Віктор Геннадійович; Долина, Ірина ВолодимирівнаВ статті показано, що проблемам моніторингу бізнес-процесів комерціалізації інтелектуальної власності в цей час приділяється особлива увага. Націоналізація багатьох показників інноваційної діяльності, створення національної, галузевої, регіональної та корпоративної статистичних баз даних, визначення джерел даних та методології їх ведення, обліку, розрахунку та споживання є пріоритетом державної політики, особливо в умовах кризи, коли підприємства потребують вдосконалення ефективності виробництва, підвищення рівня конкурентоспроможності та впровадження ефективних форм господарювання в управлінні виробництвом. Важлива роль в реалізації цього завдання відводиться моніторингу стану комерційного потенціалу підприємств, оскільки він є одним з найбільш ефективних методів діагностики виробничо-господарської та комерційної діяльності підприємств. Аналітичні матеріали, підготовлені в процесі моніторингу, допомагають здійснити всебічний аналіз і прогноз фінансового стану підприємства і, тим самим, отримати реальну оцінку можливостей підприємства. Обґрунтовано, що моніторинг бізнес-процесів комерціалізації інтелектуальної власності є однією з найважливіших функцій менеджменту по оцінці (аналізу) наявності, розміщення і використання ресурсів промислового підприємства. Моніторинг - це механізм відслідковування найважливіших поточних результатів комерційної та інтелектуально-інноваційної діяльності промислового підприємства в умовах постійно мінливої ринкової кон'юнктури. При формуванні системи моніторингу бізнес-процесів комерціалізації інтелектуальної власності необхідно виділити об'єкт моніторингу з метою контролю його поточного та перспективного стану, і суб'єкта моніторингу, який буде безпосередньо контролювати і оцінювати результати. Запропонована система показників моніторингу бізнес-процесів комерціалізації інтелектуальної власності стратегічних компаній, яка має здійснюватися на державному рівні, дозволить знизити ризик неплатоспроможності, банкрутства цих компаній, а головне – ризик негативного впливу погіршення комерційного та інтелектуально-інноваційного стану стратегічних підприємств на економіку країни в цілому. У зв'язку з цим моніторингу бізнес-процесів комерціалізації інтелектуальної власності стратегічних компаній сприятиме своєчасному виявленню ознак значних відхилень від нормального економічного розвитку і, тим самим, надасть реальну можливість уряду та керівництву бізнес-структур вживати необхідних заходів щодо запобігання появи та розвитку кризових ситуацій.Документ Экономические инструменты управления маркетинговым ценообразованием на инновационную продукцию(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Перерва, Петр Григорьевич; Долина, Ирина Владимировна; Борзенко, Владимир Иванович; Маслак, Мария Владимировна; Косенко, Андрей ВасильевичВ статье обобщены и систематизированы основные факторы ценообразования на рынке инноваций. В процессе исследования выявлены основные ценообразующие факторы, отражающие специфику формирования цены на инновации. Рассмотрены основные возможные методологические подходы к оценке стоимости инноваций.Документ Управління процесом комерціалізації відносин інтелектуальної власності на підприємстві(НТУ "ХПІ", 2017) Долженко, Ксенія Валеріївна; Бритков, Олексій МихайловичУ статті обґрунтовано науково-практичні засади управління процесами комерціалізації відносин інтелектуальної власності на підприємстві, що сприятиме переходу до інноваційної моделі його розвитку і забезпечення конкурентоспроможності у ринкових умовах. Проведений системний аналіз організаційно-правових проблем комерціалізації інтелектуальної власності при практичному здійсненні інноваційної діяльності підприємства. Для аналізу складових процесу комерціалізації інтелектуальної власності на підприємстві пропонується структурна модель. Представлена карта проблем формування ринкових відносин комерційного використання інтелектуальної власності.Документ Визначення комерційного потенціалу та розміру збитків від порушення прав об’єктів інтелектуальної власності на промислових підприємствах(НТУ "ХПІ", 2015) Гриньова, В. М.; Ілляшенко, Сергій МиколайовичВ статті розглянуто стан та умови здійснення інтелектуально-інноваційної діяльності на промислових підприємствах України. Визначено, що найбільш важливим чинником, який стримує розвиток процесів розробки та споживання об’єктів інтелектуальної власності є слабка фінансова та матеріально-технічна база. Обґрунтовано основні напрямки комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності, серед яких особлива увага приділена ліцензуванню інтелектуальних технологій та власному використанню результатів інноваційної діяльності. Показано, що максимальний економічний ефект машинобудівні підприємства можуть отримати лише при раціональному поєднанні як власного споживання, так і ринковій дистрибуції інтелектуальних технологій при максимальній протидії контрафактній діяльності.Документ Методичні положення встановлення нижньої межі ціни інтелектуальної технології(НТУ ХПІ", 2014) Косенко, Олександра ПетрівнаРозроблено пропозиції щодо визначення мінімального рівня ціни на об’єкти інтелектуальної власності. Ці ціни можуть бути використані як фінальна позиція при проведенні перемовин між розробником (продавцем і потенційним споживачем інтелектуальних технологій на предмет здійснення технологічного трансферу (комерціалізації технологій).Документ Вплив розміру збитків від порушень прав інтелектуальної власності на процес ціноутворення(НТУ "ХПІ", 2014) Гусаковська, Т. О.; Кобєлєва, Тетяна ОлександрівнаУ статті запропонована модель визначення ціни об’єктів інтелектуальної власності залежно від рівня їх правової охорони. Недостатня правова охорона призводить до вироблення контрафактної продукції і завдання збитків правовласникам. Такі моделі рекомендується використовувати при формуванні конкурентних переваг та ціни інтелектуальних товарів, а також при проведенні кон'юнктурних досліджень та процесів комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності.Документ Проблеми комерціалізації інтелектуальної власності в Україні(НТУ "ХПІ", 2014) Борзенко, Володимир Іванович; Мірошниченко, О. Р.В статті аналізуються науково-технічна діяльність, розробляються механізми по залученню та використанню, виявляються та аналізуються проблеми комерціалізації інтелектуальної власності в Україні. Виявлено проблеми, пов’язані з законодавчою базою інтелектуальної власності та рекомендації щодо покращення стану.Документ Просування як складова частина маркетингового процесу комерціалізації інновацій(НТУ "ХПІ", 2013) Косенко, Олександра Петрівна; Балишева, В. Д.В статті розглянуто значення комерціалізації й просування інновацій в Україні та визначено особливості просування інноваційних продуктів на ринок у секторах В2С та В2В. Зроблено висновки про ефективний комплекс просування інноваційних продуктів.Документ Встановлення обґрунтованої оцінки об'єктів інтелектуальної власності у фармації(НТУ "ХПІ", 2013) Тіманюк, В. М.У статті розглянуті методи оцінки об'єктів інтелектуальної власності (ОІВ) у фармації в залежності від видів ОІВ, ступеня їх охорони та життєвого циклу інноваційного проекту; приведено характеристика ризиків, що враховуються при обґрунтуванні ставок дисконтування, використовуваних при оцінці ОІВ.