Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

2015 - 20182

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.deformation mode

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Методика експериментального дослідження енергосилових режимів прокатки жерсті при різних параметрах станів холодної прокатки
    (НТУ "ХПІ", 2018) Коновалов, Юрій В'ячеславович; Кармазіна, Ірина Василівна; Присяжний, Андрій Григорович; Кухар, Володимир Валентинович
    Представлений огляд станів холодного прокатування, що використовуються для виробництва жерсті і тонкої жерсті у світі. Світове виробництво жерсті характеризується прагненням до зменшення товщини її сталевої основи, що поряд з високими вимогами до механічних властивостей, якості поверхні і точності геометричних розмірів холоднокатаної смуги, представляє складну виробничу задачу. Зміна технічних параметрів, модернізація складу обладнання цехів з виробництва жерсті, що викликані посиленням вимог до неї, зумовили різноманіття існуючих сьогодні жерстєпрокатних станів: безперервних чотирьох-, п'яти– і шестиклітьових; двоклітьових реверсивних. У зв'язку із різноманіттям жерстєпрокатних станів, особливостями умов деформації тонкої жерсті, складністю технологічного процесу і теоретичного прогнозування параметрів процесу прокатки, особливо з точки зору універсальності теоретичної моделі, а також нечисленністю існуючих практичних даних обґрунтована необхідність експериментального дослідження. Розроблена методика експериментального дослідження енергосилових режимів прокатки жерсті і тонкої жерсті для різних станів холодної прокатки: п'яти-, шести- і семиклітьового. Розроблені режими деформації, що дозволяють моделювати процес безперервної холодної прокатки жерсті товщиною 0,16 мм та 0,28 мм на п'яти-, шести- і семиклітьовому станах відповідно. Представлена технічна характеристика промислово-лабораторного обладнання, що задіяне в експериментальному дослідженні. Представені результати дослідження хімічного складу і механічних властивостей початкової заготовки. Експериментальне дослідження енергосилових режимів прокатки жерсті при різних параметрах станів холодної прокатки за розробленою методикою дозволить визначити їх оптимальне поєднання, а також обґрунтувати вибір прокатного обладнання з точки зору енергоефективності процесу прокатки і якості смуги.
  • Ескіз
    Документ
    Экспериментальные исследования комплексного влияния температурных и деформационных параметров прокатки на энергосиловые параметры процесса
    (НТУ "ХПИ", 2015) Бергеман, Г. В.; Самсоненко, А. А.; Ремез, О. А.; Зубко, Ю. Ю.
    В работе проведено экспериментальное исследование совместного влияния температуры начала прокатки и различных режимов деформации на изменение силы и момента прокатки для условий горячей прокатки квадратных образцов с пониженой температурой нагрева из стали Ст3пс на гладких валках. Размеры заготовки 25×25×200 мм. Диаметр валков 205 мм. Длина бочки валка 400 мм. Получены данные о распределении температуры раската, силы и момента прокатки по проходам. Получены качественные зависимости измерения температуры, силы и момента прокатки по проходам. Результаты измерения силы прокатки показали наименьшие значения силы прокатки для убывающего режима деформаций. Приведенные в статье данные могут быть использованы для расчета энергосиловых параметров при проектировании или усовершенствовании клетей прокатных станов.