Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Нові можливості менеджменту організацій малого бізнесу в умовах цифрової економіки(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Літвиненко, Марія Владиславна; Богдановська, Маргарита ІгорівнаВ статті досліджено сучасний стан менеджменту організацій малого бізнесу в умовах цифровізації, яка на сьогодні постає невід’ ємною складовою бізнес-процесів. Виявлено нові можливості діяльності компаній в цифровій економіці України, особливо активне застосування інноваційних технологій в усіх сфери людської діяльності пов’язано з пандемією Covid-19. Зазначено, що цифрова інфраструктура надає значні можливості для розвитку сфери електронної торгівлі та підвищення ефективності її функціонування, бо цифровізація сприяє автоматизації бізнес-процесів та підвищує продуктивність праці. Наголошено на необхідності формування ефективної цифрової інфраструктури для підтримки малого бізнесу. Розкрито сутність концепції розвитку цифрових компетентностей, що спрямована на розвиток цифрових технологій у суспільстві, зокрема в сфері підприємництва. Показано переваги застосування для компаній національної онлайн-платформи «Дія.Бізнес», яка містить значну кількість сервісів з необхідною та актуальною інформацією для підприємців-початківців. За даними дослідження Mastercard SME Index визначено, що близько 70% підприємців в Україні використовують цифрові канали продажів, серед яких найчастіше застосовують соціальні мережі (40%) та власний сайт (33%). Відповідно до результатів Державної служби статистики України, власники малих підприємств станом на 2021 рік недостатньо активно впроваджували цифрові технології для діяльності організацій. Дані Європейського інноваційного табла показали, що у 2022 році в Україні взагалі розвиток цифровізації зупинився, що пов’язано у першу черзу з початком повномасштабного вторгнення росії на територію країни. Розроблено пропозиції щодо використання малими підприємствами інноваційних технологій: автоматизації внутрішніх процесів компанії, використання штучного інтелекту та мобільних додатків, просування товарів та послуг через соціальні мережі. Впровадження даних технологій забезпечить бізнесу стійкість і виживання, що необхідні для успіху на ринку.Документ Забезпечення фінансово-економічної безпеки в умовах цифрової економіки(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Маслак, Ольга Іванівна; Яковенко, Ярослава ЮріївнаЦифровізація бізнес-процесів полегшила клієнтам самообслуговування, що також зменшує витрати на оплату праці. Однак із зростанням популярності онлайн-транзакцій фінансова та економічна безпека стала актуальною проблемою. Оскільки все більше транзакцій переміщується в діджитал-середовище, фінансово-економічна безпека стає все більш важливою, бо її основною метою є захист бізнес-структур від загроз і викликів, у тому числі тих, що випливають із тенденцій Індустрії 5.0. Основні виклики фінансово-економічній безпеці в цифровій економіці включають необхідність вдосконалення електронних систем безпеки. Одним із таких заходів є інвестування в надійне програмне забезпечення для кібербезпеки, наприклад брандмауери та шифрування. Керівники також повинні бути в курсі потенційних загроз і вразливостей. Хоча нові технології, такі як блокчейн і штучний інтелект, створюють нові виклики, важливо знайти способи протистояти цим загрозам, не стримуючи інновації. Стрімке впровадження інформаційних технологій і поява криптовалют призвели до проблем кібербезпеки. У дослідженні акцентовано увагу на тому, що інноваційний характер цифрових технологій, таких як хмарні обчислення, штучний інтелект та Інтернет речей, вимагає посилення регуляторних і правових систем для захисту від кіберризиків і загроз. Крім того, в епоху великих даних існує потреба в моделях кількісного аналізу для оцінки та прогнозування ризиків фінансового ринку, забезпечуючи основу для технологічного регулювання. Також потребує вирішення проблема загроз і викликів, що виникають у зв’язку з людино-цифровою взаємодією у фінансовій сфері. У дослідженні наголошується, що кібератаки та витоки даних стають все більшою загрозою для компаній та їхніх клієнтів. Відповідно, для захисту інформації від несанкціонованого витоку та різного роду впливів необхідні заходи безпеки. Наголошується на тому, що підтримання надійної кібергігієни має вирішальне значення для будь-якого бізнесу, щоб уникнути руйнівних наслідків кібератак: важливо мати надійну політику зберігання і оновлення паролів, оновлене програмне забезпечення та регулярне резервне копіювання. Крім того, регулярне навчання співробітників найкращим практикам кібербезпеки може допомогти запобігти порушенням. Подано алгоритм реагування на загрози фінансово-економічній безпеці підприємства в умовах цифрової економіки. У статті містяться заходи щодо підвищення фінансово-економічної безпеки в умовах цифрової економіки та подано основні проблеми, з якими стикаються підприємства на шляху адаптації до цифрової економіки.Публікація Інновації в системі державного управління(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Круглов, Віталій Вікторович; Терещенко, Діна АкрамівнаУ статті розглядаються сучасні підходи до впровадження інновацій у системі державного управління. В умовах швидких технологічних змін та глобалізації, інновації є ключовим фактором адаптації системи державного управління до складних викликів. Метою статті є аналіз та вивчення сучасних підходів у галузі інновацій державного управління. Дослідження тематики показує зростаючий інтерес науковців до питань інновацій у державному управлінні. Водночас залишаються проблеми, пов’язані з безпекою та особливостями впровадження інноваційних стратегій у вказаній сфері. Розглянуто різні форми інновацій, зокрема технологічні (впровадження цифрових технологій, штучного інтелекту, інформаційних систем тощо), соціальні (нові підходи у взаємодії зі споживачами публічних послуг та державою), інновації в управлінських процесах і наданні послуг, що передбачає підвищення якості та ефективності державного управління. Огляд практичного досвіду засвідчує, що провідну роль в інноваціях державного управління відіграє цифрова трансформація – розвиток електронного урядування, відкритих даних, інтегрованих платформ надання адміністративних послуг. Виокремлено ключові інновації електронного урядування: електронні податки, документообіг, платежі, портали надання адміністративних послуг. Проаналізовано переваги використання відкритих даних. Розглянуто інтегровані багатофункціональні центри обслуговування громадян та концепцію "держави як платформи" з єдиною екосистемою даних та сервісів. Окремо виділено підходи до класифікації інновацій за сферами: сервісні, технологічні, управлінські, системні, соціальні. Проаналізовано інноваційні моделі державного управління: класичну бюрократичну модель, новий публічний менеджмент, мережеве управління, неовеберіанську модель. Розглянуто перспективи застосування штучного інтелекту та забезпечення кібербезпеки як пріоритетні напрями в контексті цифрової трансформації. Впровадження інновацій у державному управлінні є комплексним стратегічним завданням, яке потребує системних зусиль щодо модернізації як організаційних структур, так і кваліфікації державних службовців.Документ Методологічні аспекти створення цифрового університету(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Єгорченкова, Наталія Юріївна; Тесля, Юрій Миколайович; Хлевна, Юлія Леонідівна; Кичань, Ольга МиколаївнаЗапропоновано методологічну концепцію управління проєктами перетворення вітчизняних закладів вищої освіти (ЗВО) в цифрові університети. Представлено концептуальні основи управління проєктами діджиталізації ЗВО. В основі концепції є єдиний цифровий простір, який включає: цифрове середовище, інструменти його формування, інструменти використання цифрового середовища, організаційні засади цифрової трансформації, методологія управління проєктами діджиталізації. Показано, що успіх цифрової трансформації ЗВО напряму залежить від ефективності організації процесів управління проєктами діджиталізації. А для цього необхідна розробка проблемно-орієнтованої методології управління проєктами. Встановлено, що жодна з існуючих методологій не підходить під умови проєктів діджиталізації ЗВО. Сформовано області знань з позицій формування та впровадження методології під проєкти діджиталізації ЗВО. А саме, управління психологією змін, управління впровадженням, управління методологічною зрілістю, управління інформаційним середовищем проєктів діджиталізації ЗВО, управління впливами. Результатом застосування концепції управління проєктами діджиталізації ЗВО є формування та впровадження методології управління проєктами, що інтегрує інструменти, процеси, знання існуючих методологій управління проєктами з умовами реалізації ІТ процесів у ЗВО. Запропоновані організаційні засади діджиталізації закладів вищої освіти, в основі яких специфічна для таких закладів проєктно-орієнтована організаційна структура – офіс цифрової трансформації. Визначені структура та функції такого офісу. Показано, що ефективне його функціонування можливе тільки при застосуванні підходу «management by the projects» (управління через проєкти). Досліджено процеси закладів вищої освіти з позицій готовності до застосування методологій управління проєктами діджиталізації. Наведено приклади проєктів діджиталізації Національного авіаційного університету.