Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

2017 - 201912020 - 20222

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.gender mainstreaming

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Інформаційно-аналітичний супровід гендерного аудиту системи освітнього менеджменту
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Фесенко, Тетяна Григорівна; Коваленко, А. А.; Ткачов, В. М.; Фесенко, Галина Григорівна; Єрошенко, О. А.
    Окреслено сучасні вимоги до гендерно-відповідальної системи освітнього менеджменту з акцентом на STEM галузі. Означено потребу у застосуванні гендерного аудиту закладів вищої освіти (ЗВО). Наголошується, що управлінська система має бути здатною до більшої інтегрованості гендерно-сенситивних компонентів. Запропоновано матрицю параметрів гендерної зрілості організаційної системи ЗВО, що включає п’ять базових принципів гендерної рівності, визначених Всесвітнім економічним форумом («гендерна рівність на робочому місці», «гендерно-збалансований менеджмент», «гендерно-справедливі організаційні процеси», «сприяння рівній участі жінок та чоловіків у прийнятті рішень», «сприяння розвитку лідерського потенціалу жінок»). Структуровано контекстні вимоги до гендерно-відповідальної системи освітнього менеджменту. Застосовано модель зрілості проєктного менеджменту Г. Керцнера (Рroject Мanagement Мaturity Мodel) для удосконалення авторської методики вимірювання гендерної активності ЗВО. Представлено результати експериментального дослідження оцінки гендерної зрілості системи управління на прикладі університетів України.
  • Ескіз
    Документ
    Моніторинг системи освітнього менеджменту за моделями оцінки гендерної зрілості (на прикладі університетів України)
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Фесенко, Галина Григорівна; Шахов, Анатолій Валентинович; Фесенко, Тетяна Григорівна; Якунін, Анатолій Вікторович
    Проаналізовано актуальні підходи до організаційного менеджменту закладів вищої освіти згідно пріоритетних напрямків, визначених Всесвітньої декларацією вищої освіти на ХХІ сторіччя. У фокусі дослідження – застосування гендермейнстрімінгового підходу до оцінки зрілості системи менеджменту університетів. Зазначено, що необхідною методологічною основою для розробки моделей гендерно-орієнтованого моніторингу освітнього менеджменту мають бути компоненти організаційного розвитку (від операційного рівня до стратегічного), а також гендерні характеристики, що відповідають принципам рівності на робочому місці. Здійснено порівняльний моніторинг організаційного та проєктного менеджменту закладів вищої освіти на прикладі трьох українських університетів. Застосовано авторську модель кількісної оцінки організаційно-технологічної зрілості за допомогою гендерно-сенситивних індикаторів. Гендерна зрілість організаційної системи оцінена за параметрами організаційної спроможності та гендерної сенситивності.
  • Ескіз
    Документ
    Gender mainstreaming as a knowledge component of urban project management
    (NTU "KhPI", 2017) Fesenko, Tetiana Grygorivna
    The concept "gender" is included in socially-oriented urban projects at the level of a process of planning and designing. Gender planning assumes in finding ways to convert the harmonious combination of rights and opportunities for women and men in "urban landscape" as "quality living spaces". It is noted that the current policy of Ukrainian cities generally is gender-blind. The living space is considered as gender asymmetry, particularly in terms of providing the right to access to the "urban spaces". The gender-sensitive indicators of urban planning which might have a transformative impact on the beneficiaries‘ gender+ practices are proposed. The integrated framework for gendering urban planning is developed and tested on the examples within the Ukraine context of green landscaping, neighborhood design projects.