Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

2013 - 20142

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.grinding chamber

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Особенности расчетов технологического оборудования, работающего в виброударном режиме нагружения
    (НТУ "ХПИ", 2014) Франчук, В. П.; Анциферов, А. В.
    Рассматривается вертикальная вибрационная мельница с жёстким эксцентриковым приводом. Масса помольной камеры соизмерима с массой технологической загрузки – измельчающие тела. Технологическая загрузка приводится к системе с дискретными параметрами: масса и жесткость. Нелинейность системы считается малой. Построена амплитудо–частотная характеристика движения загрузки внутри камеры. Определены усилия в приводе. На этом этапе нелинейность считается существенной и при решении задачи используются обобщенные функции.
  • Ескіз
    Документ
    Уточненный расчет виброударного режима работы вертикальной вибрационной мельницы
    (НТУ "ХПИ", 2013) Анциферов, А. В.
    Исследуется виброударная система, которая моделирует процесс разрушения слоя материала в вертикальной вибрационной мельнице. Разработана модель из двух масс и помольной камеры с упругими элементами между ними. Рассчитывается время ударного взаимодействия элементов системы с учетом известного закона движения камеры. Дальше определяется область существования виброударного режима. Предложенный подход дает возможность уточнить отдельные параметры до 10%.