Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

20222

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.intensifying additives

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Вивчення технологічних параметрів отримання цельзіанової та славсонітової керамики за одностадійною технологією
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Лісачук, Георгій Вікторович; Кривобок, Руслан Вікторович; Волощук, Валентина Василівна
    На основі системи RO–Al₂O₃–SiO₂ отримують радіопрозорі керамічні матеріали кордієритового, цельзіанового та анортитового складу, які володіють низькими діелектричними характеристиками. Таким вимогам відповідає одна з основних фаз системи BaO–Al2O₃–SiO₂ – цельзіан (BaAl₂Si₂O₈), температура плавлення якого складає 1740 °C, а початок активного утворення фази відбувається за температури обробки від 1300 °C, а також одна з основних фаз системи SrO–Al2O₃–SiO₂ – славсоніт (SrAl₂Si₂O₈), який зазнає конгруентного плавлення за температури 1765 °C, а початок активного утворення фази відбувається за температури обробки від 1400 °C. Мета роботи – вивчення технологічних параметрів отримання цельзіанової та славсонітової кераміки за одностадійною технологією. Відповідно до субсолідусної будови трикомпонентної системи RO–Al₂O₃–SiO₂ (RO = ВаО, SrO), синтез необхідних фаз доцільно проводити з чистої сировини та, враховуючи наявність домішок, що погіршують діелектричні характеристики, синтез необхідних кристалічних фаз проведено з технічної сировини. Фігуративні точки складів обраних сполук відповідають їх стехіометричному складу (для славсоніту, мас. %: SrO – 31,99; Al₂O₃ – 30,93; SiO₂ – 37,08; для цельзіану, мас. %: BaO – 40,85; Al₂O₃ – 27,17; SiO₂ – 31,98). Встановлено, що фізичні характеристики отриманих зразків, покращуються з підвищенням температури випалу на 100 °С, однак далекі від бажаного рівня. Діелектричні характеристики отриманих матеріалів знаходяться в межах вимог, що висуваються до радіопрозорих матеріалів. Враховуючи досліджені фізичні властивості та отримані рентгенограми випалених зразків з метою отримання щільноспеченого матеріалу вирішено модельні композиції досліджувати з додаванням інтенсифікуючих добавок та вивчити їх вплив на властивості випалених зразків.
  • Ескіз
    Документ
    Інтенсифікація процесу спікання керамічних матеріалів на основі системи BaO – Al₂O₃ – SiO₂
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Лісачук, Георгій Вікторович; Кривобок, Руслан Вікторович; Волощук, Валентина Василівна
    У статті розглянуто вплив добавок на інтенсифікацію процесу спікання керамічних матеріалів на основі системи BaO – Al₂O₃ – SiO₂. Враховуючи різні механізми взаємодії добавок з основною матрицею для досліджень було обрано модифікатори – MgO, Cr₂O₃, ZrSiO₄, TiO₂ та мінералізатори – CaCO₃, B₂O₃, MoO₃, SnO₂ : Li₂O. На підставі проведеного комплексу досліджень встановлено, що найбільш перспективним інтенсифікатором для процесу спікання цельзіану є евтектична добавка SnO₂ : Li₂O у кількості 1 мас.% з наступними характеристиками: водопоглинання – 5,1%, пористість – 13,4%, уявна щільність – 2,62 г/см³. Результати рентгенофазового аналізу свідчать про повне протікання реакції синтезу цельзіану за температури синтезу 1200 °С, що є підтвердженням зниження температури синтезу фази на 100 °С. Отримана цельзіанова кераміка відповідає вимогам, що висуваються до радіопрозорих матеріалів, та може використовуватись для виготовлення окремих деталей в авіакосмічній промисловості.