Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

2018 - 201922020 - 20241

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.labor migration

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Публікація
    Мобільність працівників: міграція та імміграція
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Погорєлова, Тетяна Олексіївна
    У даній статті, використовуючи економічну теорію, досліджується вплив імміграції на ринок праці. На початку статті надаються визначення термінів: «міграція», «еміграція», «імміграція». Далі аналізуються причини і наслідки мобільності працівників. Зазначається, що мобільність працівників відіграє вирішальну роль у ринковій економіці, оскільки метою будь-якого ринку є сприяння добровільному обміну, суспільство покладається на вільний рух працівників між роботодавцями для розподілу робочої сили таким чином, щоб досягти максимального задоволення як для працівників, так і для споживачів. Мобільність працівників між країнами та між регіонами всередині країни є важливим фактом економічного життя. Дослідження міграційних потоків підтверджують, що міграція відбувається з районів з відносно поганими можливостями заробітку до місць, де можливості кращі. Особлива увага приділяється вивченню особистих характеристик іммігрантів (вік і орієнтація на майбутнє) та аналізу факторів, чи впливає імміграція на підвищення реального доходу на душу населення уродженця приймаючої країни. Також в статті розглядаються економічні причини міжнародної та внутрішньої, сімейної, зворотної міграції. З’ясовуються темпи зростання доходів іммігрантів. Проведений аналіз виграшів і програшів імміграції для споживачів та роботодавців приймаючої країни. Деякі положення статті дають відповіді на питання, чи загальні прибутки від імміграції перевищують втрати. Обґрунтовано загальні наслідки несанкціонованої (нелегальної) імміграції. Зроблено висновки стосовно того, що ніде аналітичні інструменти економіста не є настільки важливими, як у сфері імміграційної політики. Імміграція має як економічні, так і культурні наслідки. Мобільність є соціально корисною, оскільки вона сприяє як індивідуальному добробуту, так і якості підбору робочих місць. Доведено, що мобільність (або принаймні загроза мобільності) є важливою для створення компенсаційної різниці в оплаті праці. Більше того, чим більша кількість працівників і роботодавців на ринку в будь-який момент часу, тим більше гнучкості має економіка у підборі робочих місць, які найкраще адаптуються до мінливого середовища.
  • Ескіз
    Документ
    Тенденции развития экономики украины в условиях современного рынка трудовых ресурсов
    (НТУ "ХПИ", 2018) Садовский, Виктор Артемович; Семенченко, Галина Владимировна; Подхалюзин, Андрей Юрьевич
    В статье исследованы значение, основные виды, социально-экономические причины и места трудовой миграции в Украине. Приведены статистические данные, а также предложены возможные пути решения проблемы международной миграции в стране. Раскрыты основные факторы сокращения трудовых ресурсов в стране. Проанализирован уровень, выявлены основные проблемы и последствия молодежной безработицы в Украине. Показан экономический ущерб от миграционной политики государства.
  • Ескіз
    Публікація
    Оцінка процесу економічного реформування України
    (НТУ "ХПІ", 2018) Назаренко, Олена Василівна; Решетняк, Наталя Борисівна; Єгорова, Юлія Валеріївна
    Динаміка оцінок міжнародних рейтингових агентств процесу проведення економічних реформ в Україні за щорічними звітами свідчить про те, що за останні десять років Україна не досягла помітного прогресу в реформуванні економіки. За визначенням експертів Європейської бізнес-асоціації лише в 2017 році позиція України вийшла з негативної площини. За даними рейтингу легкості ведення бізнесу згідно з докладом "Doing Business-2018" Всесвітнього банку, Україна знаходиться на 76 місці. У рейтингу глобальної конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму, який оцінює потенціал росту економіки країн у середньо- та довгостроковій перспективах, на теперішній час Україна займає 81 місце зі 137 країн. Серед найбільш проблемних факторів, що впливають на бізнес в Україні, виділяються корупція, політична нестабільність, інфляція, неефективність управління, складний доступ до фінансування. Внутрішньою реакцією бізнес-середовища країни на соціально-економічні процеси всередині країни є масова трудова міграція за кордон, яка зростає і наближається до критичної межі. Серед потенційних трудових мігрантів майже половина – віком від 18 до 29 років. Додатковим ризиком для українського ринку праці є збільшення кількості студентів, що навчаються за кордоном. Головною причиною, через яку українці продовжують їхати на заробітки і на постійне проживання за кордон, є різниця в оплаті праці. Необхідно проводити реформи з перетворення України на дійсно динамічну економіку з високим попитом на робочу силу з адекватною зарплатою. Найкраще можливе рішення накопичених проблем – це залучення до органів державного управління нових молодих спеціалістів. Стверджується, що покращення результатів запроваджуваних реформ, яке відобразиться у підвищенні рейтингових оцінок міжна родних агентств, може бути пов'язаним тільки з інноваційно-інвестиційним розвитком та проведенням промислової політики, спрямованої на пріоритетні кластери економіки. Одним із показових прикладів кластерної регіональної економіки є економіка Європейського Союзу. Пропонується формувати кластери в Україні у високотехнологічних галузях економіки: авіакосмічній, машинобудівній, виробництві сільськогосподарської техніки. В процесі економічних реформ Україна має в першу чергу покладатися на себе. Реформи мають доповнювати одна одну і сприяти якісним змінам.