Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження моделей взаємодії процесів в ІТ-проектах на основі проактивного підходу
    (НТУ "ХПІ", 2019) Морозов, Віктор Володимирович; Кальніченко, Олена Володимирівна
    Авторами статті окреслені основні проблемні аспекти, характерні для реалізації ІТ-проектів, які визначаються сучасними тенденціями середовища, в якому виконуються проекти. Зазначена актуальність пошуку дієвих механізмів реагування на неконтрольовані позитивні/негативні впливи з боку зовнішнього середовища. В якості вирішення значного спектру проблем, в статті пропонується використання комплексного проактивного підходу до управління ІТ-проектами в існуючому турбулентному оточенні, яке характеризується надскладними впливами різного роду факторів зовнішнього середовища. В основу даного підходу покладено цілісне сприйняття процесів взаємодії системи "продукт-проект-організація", яке утворюється під час реалізації проекту та є тимчасовим фактором взаємодії із зовнішнім оточенням. Така взаємодія показана через інформаційні впливи, які реалізуються завдяки чотирьом категоріям процесів: процесам управління проектами, процесам управління створенням продукту, процесам управління зацікавленими сторонами та процесам управління взаємодією з зовнішнім середовищем. При цьому запропонований підхід акцентує увагу на можливостях формування бажаних дій щодо управління змінами завдяки проактивним заходам. Запропонована багатошарова модель зовнішнього середовища, яка є основним джерелом інформаційних впливів в системі "продукт-проект-організація". Така модель побудована на основі розгляду зовнішнього середовища організації та окремого проекту через процеси обміну інформацією. Визначені "точки входу" системи "продукт-проект-організація", через які впливи зовнішнього середовища, у вигляді інформації, потрапляють до системи та змінюють її параметри та поведінку. На підставі проведених досліджень запропоновані базові аспекти концепції проактивного управління, які дозволили визначити та дослідити процеси проактивного управління.
  • Ескіз
    Документ
    Управління проектами технологічних систем вирощування сільськогосподарських культур
    (НТУ "ХПІ", 2016) Луб, П. М.; Шарибура, А. О.; Тригуба, І. Л.; Пукас, В. Л.
    Виокремлено технологічну систему вирощування сільськогосподарських культур та означено її проектне середовище. Означено особливості управління проектами цих технологічних систем. Наведено основні складові, що впливають на ефективність реалізації цих проектів. Означено головні завдання із розроблення методів та моделей управління проектами технологічних систем вирощування сільськогосподарських культур. Окреслено практичну цінність застосування таких методів та моделей для супроводу управлінських рішень у процесах управління відповідними проектами.
  • Ескіз
    Документ
    Использование проектного потенциала в процессах управления проектами развития стивидорных компаний
    (НТУ "ХПИ", 2015) Андриевская, В. А.
    В статье развиваются идеи по двухуровневому рассмотрению категории «проектный потенциал» - на уровне предприятия и на уровне конкретного проекта. Предложено использовать проектный потенциал на уровне проекта в процессах управления. В результате оценки составляющие проектного потенциала классифицируются на «слабые» и «сильные». Определены основные направления использования данных составляющих в процессах управления.