Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
21 результатів
Результати пошуку
Документ Підвищення опору зношуванню при легуванні марганцем ADI(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Гогаєв, Казбек Олександрович; Подрезов, Юрій Миколайович; Волощенко, Сергій Михайлович; Аскеров, Мукафат Гейбат огли; Мінаков, Миколай Веніамінович; Шуригін, Борис ВікторовичДосліджено вплив вмісту марганцю на зносостійкість ADI, який був ізотермічно загартований при різних температурах. Аналізували зразки ADI з вмістом Mn 0,78% та 0,24%. Структура чавуну створювалася шляхом аустенізуючого нагрівання при 900 °С протягом 30 хвилин. і подальшого ізотермічного гартування в рідкому олові при температурах 310, 330, 350, 380 °С для зразків з високим вмістом марганцю і при 350, 370 °С для зразків з низьким вмістом. Показано, що збільшення вмісту марганцю збільшує кількість залишкового аустеніту за тих же умов загартування. Це посилює позитивну роль впливу TRIP на процеси зміцнення та опір зношуванню. Дослідження зносостійкості проводили на лабораторному обладнанні, яке моделювало зношення сільськогосподарчої техніки під час оранки. Випробування проводились на зразках 10 х10 мм2 в сухому піску при навантаженні 5 кг і швидкості обертання зразків 2,93 м/с. Це приблизно дорівнює швидкості руху техніки при польових роботах. Цикл роботи складав 5 км пробігу, Після кожного циклу зразки зважувались на аналітичних вагах з точністю 0.1 мг. Встановлено, що за всіх умов гартування легування марганцем суттєво підвищує зносостійкість виробів з бейнітного чавуну за рахунок більш інтенсивного протікання деформаційного індукованого мартенситного перетворення в приповерхневих шарах деталей, що піддаються зношуванню. Рентгенівські дослідження показали, що в зразках з підвищеним вмістом марганцю вміст деформаційно індукованого мартенситу в поверхневих шарах збільшується вдвічі. Мікротвердість при поверхневого шару після зсувної деформації при зношуванні збільшується в 1,5 рази в порівнянні з вихідним зразком. Третина відбитків демонструє аномально високу мікротвердість Нμсер =700 – 900. Це відповідає твердості мартенситу в чавунах цього класу. Отримані результати лабораторних експериментів є передумовою до широкого практичного використання TRIP – ефекту, як ефективного механізму деформаційного зміцнення поверхневих шарів землеобробної техніки, що працює в режимі зношування.Документ Електрохімічне осадження сплаву кобальту(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Ненастіна, Тетяна Олександрівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Проскуріна, Валерія Олегівна; Корогодська, Алла Миколаївна; Горохівська, Наталя ВалентинівнаЕлектроосадження сплавів кобальту з тугоплавкими металами дозволяє отримувати покриття з унікальним поєднанням фізико-хімічних властивостей, недосяжних при використанні інших методів нанесення. Для осадження якісних покриттів сплавом кобальт-ванадій запропоновано використання цитратного електроліту. Покриття Co-V осаджували на сталеві зразки з цитратного електроліту при температурі 35-40 °С і густині струму 6-12 А/дм2, використовуючи кобальтові розчинні аноди. Вміст ванадію у покритті, осадженого при концентрації ліганда 0,3 моль/дм3, становить 0,1-0,5 мас.%. Підвищення концентрації ліганда до 0,4 моль/дм3 сприяє зв’язуванню кобальту в комплекси, а відповідно, вміст ванадію у покритті зростає до 0,6-1,2 мас.%. Причому тенденція зміни відсотку легувальних елементів з густиною струму зберігається. Осадженні покриття щільні, блискучі, без внутрішніх напружень і тріщин. Запропоновано склади електролітів і режими осадження покриттів Co-V з вмістом ванадію до 1,5 мас.% та виходом за струмом 50 %. Встановлено, що покриття Co-V відрізняються підвищеним вмістом вуглецю і являють собою тверді розчини заміщення, а морфологія поверхні отриманих покриттів істотно залежить від густини струму і змінюється від дрібнокристалічної до глобулярної сфероїдної. Оптимальною густиною струму для отримання якісних покриттів сплавом кобальту в гальваностатичному режимі є ік = 10 А/дм2. Управління складом гальванічних сплавів кобальту в досить широкому діапазоні концентрацій сплавотвірних компонентів досягається варіюванням параметрів електролізу, що дозволяє адаптувати технологію нанесення до потреб сучасного ринку.Документ Формування композиційних металокерамічних та металокарбідних електродугових покриттів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Карпеченко, Антон Анатолійович; Бобров, Максим Миколайович; Дубовий, Олександр Миколайович; Макруха, Тетяна Олександрівна; Неделько, Євген ЮрійовичУ роботі досліджено можливість формування композиційних металокерамічних (Св-08Г2С-О–Al2O3) та металокарбідних (Св-08Г2С-О–TiC) електродугових покриттів із застосуванням зміцнювальної фази у вигляді частинок порошку. Для цього застосовували модернізований ковпак розпилювальної голівки металізатора ЕМ-14М, що оснащений вузлом безперебійної подачі порошку. Отримано лабораторну партію зразків на різних технологічних режимах напилення. За допомогою растрового електронного мікроскопу досліджено мікроструктуру сформованих покриттів. Встановлено, що композиційні покриття характеризуються лускатою будовою та мають досить низьку пористість від 8 до 12% (залежно від режиму напилення та вмісту зміцнювальної фази), у структурі добре диференціюються частинки різних фаз за їх відтінком. Ідентифікацію фаз проведено за показниками їх мікротвердості. Встановлено, що мікротвердість металевої матриці (Св-08Г2С-О) складає 1,8 ГПа, керамічних частинок Al2O3– 17,1 ГПа, частинок TiC – 31,0 ГПа. Досліджено вплив технологічних параметрів напилення, а саме: сили струму, напругу на дузі та витрати порошку на вміст зміцнювальної фази у структурі вказаних композиційних електродугових покриттів. Встановлено, що при використанні максимальних значень технологічних параметрів (сила струму 160 А, напруга 35 В і витрати порошку 35 г/хв), забезпечується отримання максимальної кількості зміцнювальної фази у покриттях:10,3 % Al2O3 в металокерамічних та 25,6% TiC у металокарбідних. Значно більший вміст TiC у порівнянні зі вмістом Al2O3 у відповідних композиційних покриттях пояснюється вищою густиною карбіду та, як наслідок, підвищеною швидкістю даних частинок у високотемпературному гетерофазному струмені, а також кращою його змочуваністю рідким металом. Проведено експериментальні дослідження впливу вмісту зміцнювальної фази у композиційних покриттях на їх міцність зчеплення з основою. Показано, що максимальне значення міцності зчеплення металокерамічних покриттів складає 30 МПа та відповідає вмісту Al2O3 на рівні 8,7%. Щодо металокарбідних покриттів, то максимальне значення міцності зчеплення 32 МПа отримали при вмісті карбідної фази 18,4%. При цьому міцність зчеплення з основою покриття отриманого з дроту Св-08Г2С-О становить 26 МПа. Підвищення вказаної характеристики для композиційних покриттів пояснюється додатковою активацією напилюваної поверхні нерозплавленими твердими частинками Al2O3 та TiC. Показано, що міцність зчеплення зменшується при підвищенні вмісту Al2O3 до 10,3%, аTiC до 25,2%, що пояснюється значним зниженням фактичної площі контакту покриття з основою.Документ Керування складом і властивостями бінарних і тернарних електролітичних вольфрамвмісних покривів(НТУ "ХПІ", 2019) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Яр-Мухамедова, Гульмира ШарифівнаВстановлено вплив режимів електролізу на склад і морфологію поверхні бінарних Co(Fe)-W і тернарних Fe-Co-W сплавів. Доведено, що нанесені в імпульсному режимі покриви бінарними сплавами відрізняються більш рівномірним розподілом компонентів по поверхні, меншим вмістом оксигену і глобулярною морфологією. Це пояснюється особливостями електрокристалізації сплавів в умовах нестаціонарного електролізу: під час імпульсу відбувається відновлення Fe3+до Fe2+, а оксовольфраматів – до оксидів вольфраму у проміжному ступені окиснення. В період паузи реалізуються процеси адсорбції реагентів, відновлення Fe2+ до металічного стану, хімічного відновлення проміжних оксидів вольфраму ад-атомами гідрогену та хімічна реакція вивільнення лігандів. Застосування імпульсного струму дозволяє осаджувати тернарні Fe-Co-W з більш рівномірною поверхнею і розширити діапазон вмісту тугоплавкого компоненту в сплаві, а вихід за струмом процесу підвищується практично вдвічі до 70 – 75 % порівняно із гальваностатичним. Показано, що за фазовим складом бінарні покриви є твердими розчинами вольфраму в α-Fe або α-Co, тоді як тернарний Fe-Co-W є аморфно-кристалічним і містить фази інтерметалідів Co7W6 і Fe7W6, а також α-Fe та цементиту Fe3C. Доведено можливість керування складом і морфологією поверхні вольфрамвмісних покривів із залізом та/або кобальтом застосуванням різних режимів та параметрів електролізу – постійного та імпульсного струму з варіюванням густини струму, тривалості імпульсу/паузи. Імпульсний електроліз сприяє підвищенню вмісту тугоплавкого компоненту та ефективності електролізу. Електролітичні сплави переважають за мікротвердістю основу зі сталі у 3–4 рази, причому підвищення вмісту вольфраму забезпечує підвищення механічних характеристик, за рахунок утворення інтерметалідів та аморфної структури покривів. За показниками покриви сплавами Co(Fe)-W і Fe-Co-W можуть ефективно використовуватись для зміцнення поверхонь зі сталі та чавуну, а також у ремонтних технологіях для відновлення спрацьованих деталей з наданням поверхні підвищених фізико-механічних властивостейДокумент Инновационная технология получения хромированных диффузионных покрытий с использованием композиционных насыщающих сред(НТУ "ХПІ", 2018) Середа, Борис Петрович; Кругляк, Ирина Васильевна; Кругляк, Дмитрий ОлеговичРассмотрена инновационная технология формирования хромированных покрытий с использование 6 м композиционных насыщающих сред на конструкционных материалах и сплавах. исследованы закономерности и механизмы формирования диффузионных покрытий. установлена зависимость толщины покрытий от технологических параметров процесса. С использованием методов математического моделирования разработаны оптимальные составы композиционных насыщающихся сред для нанесения комплексных покрытий. Изучено влияние составов композиционных насыщающихся сред на свойства полученных покрытий. С целью анализа процесса формирования хромированных диффузионных покрытий с использованием композиционных насыщающих сред выполнен расчет равновесного состояния продуктов реакций в многокомпонентных композиционных системах.Документ Инновационная технология упрочнения конструкционных материалов легированными титановыми покрытиями(НТУ "ХПІ", 2018) Середа, Борис Петрович; Палехова, Ирина ВладимировнаРассмотрена газотранспортная СВС-технология формирования легированных титановых покрытий в режиме теплового самовоспламенения на конструкционных материалах и сплавах. Исследованы закономерности и механизмы формирования защитных слоев. Установлена зависимость толщины покрытий от технологических параметров процесса. С использованием методов математического моделирования разработаны оптимальные составы СВС-шихт для наесения комплексных покрытий. Изучено влияние составов СВС-шихт на свойства полученных покрытий. С целью анализа процесса формирования комплексных легированных покрытий на основе титана в условиях СВС выполнен расчет равновесного состояния продуктов реакций в многокомпонентных порошковых системах. Предложена кинетическая схема химических превращений. Представлены результаты микроскопического и рентгеноструктурного анализов фазового состава полученных покрытий. Рассмотрено влияние поверхностного СВС-упрочнения материалов на эксплуатационные характеристики материалов.Документ Властивості композиційних електрохімічних покриттів, модифікованих диоксидом цирконію(НТУ "ХПІ", 2018) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Овчаренко, Ольга Олександрівна; Проскуріна, Валерія Олегівна; Ненастіна, Тетяна ОлександрівнаЗапропоновано метод осадження композиційних електрохімічних покриттів на основі міді та нікелю, модифікованих оксидом цирконію. Покриття отримували з електролітів-суспензій на основі сульфатних електролітів міднення та нікелювання з додаванням порошку оксиду цирконію, як дисперсної фази. Визначені мікроструктурні та механічні характеристики отриманих композитів Cu-ZrO₂ та Ni-ZrO₂, а саме мікротвердість та релаксаційну стійкість, що безпосередньо пов’язані з умовами електроосадження. Показано підвищення фізико-механічних властивостей матеріалів з зростанням вмісту в електроліті оксиду цирконію.Документ Упрочнение валков прокатного стана титановыми покрытиями в условиях СВС(НТУ "ХПИ", 2017) Середа, Борис Петрович; Палехова, Ирина ВладимировнаРассмотрены результаты исследований процессов нанесения многокомпонентных титановых покрытий в режиме теплового самовоспламенения на углеродистых сталях. С помощью методов математического моделирования разработаны оптимальные составы СВС-смесей для нанесения комплексных покрытий. Изучено влияние составов реакционных смесей на свойства полученных покрытий. Приведена схема формирования защитных покрытий. Установлены кинетические и теплофизические закономерности роста слоев. Представлены результаты микроскопического и рентгеноструктурного анализов фазового состава полученных покрытий, выполнен анализ их качественных характеристик.Документ Деформационное поведение порошковой пористой заготовки при РКУ-прессовании(НТУ "ХПИ", 2010) Рябичева, Л. А.; Смоляк, В. В.Изучено деформированное состояние и изменение плотности порошковых пористых образцов с исходной пористостью 42% методом координатных сеток и микротвердости после РКУ-прессования. Получен беспористый материал после первого прохода. Показано распределение интенсивности сдвиговой деформации и микротвердости.Документ Влияние электризации влажнопарового потока и электрических полей на изменение механических свойств материалов рабочих лопаток турбин(НТУ "ХПИ", 2016) Тарелин, Анатолий Алексеевич; Сурду, Николай Васильевич; Нечаев, Андрей ВикторовичПриведены экспериментальные данные влияния электрически заряженного влажнопарового потока и электрических полей на механические свойства лопаточных материалов, которые оценивали при помощи измерения микротвёрдости. Установлено, что знак заряда парового потока оказывает влияние на изменение микротвёрдости и степень наводороживания лопаточного материала. Установлено влияние полярности электрических воздействий на кинетику изменения микротвёрдости лопаточных материалов и рассмотрены возможные механизмы этих изменений.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »