Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Публікація Інформаційні війни як маркетинговий інструмент в умовах цифровізації суспільства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Косенко, Олександра Петрівна; Лучинський, Максим ВолодимировичГоловна мета інформаційних війн полягає у маніпулюванні масами, впливі на суспільну та індивідуальну свідомість, дезорієнтації, дезінформації, послабленні переконань та залякуванні. Це може включати внесення шкідливих ідей, створення образу ворога, підкреслення могутності та забезпечення ринку збуту для власної економіки. Успішна інформаційна кампанія на оперативному рівні підтримує стратегічні цілі, утруднюючи конкурентам ухвалення ефективних рішень. Мета інформаційних атак полягає у створенні перешкод для конкурентів, щоб унеможливити їм діяти координовано та ефективно. Гармонізація дій на оперативному та стратегічному рівнях унеможливлює супротивника приймати рішення, які б сприяли досягненню власних цілей та заважали супротивнику досягати своїх. Затяжна інформаційна війна може бути шкідливою для всіх сторін, крім PR-менеджерів, журналістів і власників ЗМІ, які можуть скористатися цим для своїх цілей. Підприємство, яке стає об'єктом атаки, може витрачати значні кошти на відновлення своєї репутації, тоді як підприємство, що здійснює атаку, ризикує втратити контроль над ситуацією. Однак, досвідчений фахівець може використати інформаційну атаку для проведення успішної PR-кампанії, що в результаті може зміцнити імідж підприємства в очах громадськості. Важливо мати стратегію та план дій для вирішення конфліктних ситуацій та використання можливостей, які може надати інформаційна війна. У статті досліджено історичні передумови виникнення явища інформаційної війни та розглянуто різні наукові підходи до тлумачення цього поняття. Особлива увага приділена аналізу причин інформаційного протистояння та визначенню евристично-дуальної структури когнітивної теорії, яка вказує на те, що людина користується двома системами когнітивної обробки інформації. Також розглянуто роль PR служб у проведенні інформаційної війни, де ЗМІ виступають рушійною силою політики, змінюючи комунікативну динаміку між політичними діячами, працівниками PR служб та громадськістю. Це дозволяє краще зрозуміти сутність і вплив інформаційних процесів на сучасне суспільство та політичну сферу.Документ Огляд задачі і можливостей підвищення інформаційної грамотності(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Угрин, Д. І.; Каланча, А. Д.У даній статті детально проаналізовано актуальну проблему поширення дезінформації через різноманітні медіаресурси та їхній вплив на суспільство. Виокремлено основні аспекти споживання інформації українським суспільством, зокрема в Інтернеті, та визначено потенційну цільову аудиторію. На основі аналізу пропонується нова інтелектуальна система, що базується на технології обробки природної мови (Natural Language Processing), яка надає користувачам всебічний огляд діяльності кожного медіаресурсу. Детально розглянуто наявні аналоги з їхніми перевагами та обмеженнями, підкреслюючи вагомі переваги запропонованої інтелектуальної системи для підвищення інформаційної грамотності та протидії дезінформації.Документ Історична політика в Україні: 2014-2019(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Харченко, Артем ВікторовичВ 2014-2019 рр. історична політика в Україні перетворилась на важливе для політичної еліти поле, в межах якого розгорнулась активна діяльність за посилення національного наративу, як його розуміли реалізатори політики. Головним актором на цьому полі став Український інститут національної памяті, на чолі з істориком Володимиром В’ятровичем. Основним підґрунтям для активізації «битв за минуле» стала агресія Російської Федерації і конфлікт на Донбасі. З точки зору діячів історичної політики та правлячого істеблішменту їх активність мала консолідувати українське суспільство. Однак, вся діяльність Інституту перетворилась на перманентний конфлікт з інтелектуалами та суспільством. Інтелектуали були занепокоєні інструменталізацією історії і фактичним перетворенням діяльності Інституту у пропаганду, глорифікацією праворадикальних рухів часів Другої світової війни. Активні групи в суспільстві і активісти турбувались з приводу нехтуванням з боку Інституту прав жінок – наступом на свято 8-го березня, тавруванням критиків Інституту, як «п’ятої колони Кремля». Зміна голови Інституту наприкінці 2019 р. дозволяє сподіватись на зміну політики. Однак, ситуацію ускладнює те, що чинна команда залишається на своїх посадах. Але, більш важливим є контекст, в який можна вписати український випадок – зміна політичних трендів у Східній Європі, а можливо і за її межами. Головні ознаки цього повороту – прихід до влади правих урядів, які використовують популістську риторику, в якій може бути присутня ксенофобія, мова ненависті, шовінізм. В умовах військового конфлікту українське суспільство, яке переживає певну мілітаризацію життя, стає легкою здобиччю такої політики і схожої риторики. В цьому фокусі, діяльність Інституту лише відповідає таким трендам, і обслуговує інтереси політичного істеблішменту.Документ Топоніміка та ідеологія: зміни у топоніміці Харкова в перші десятиліття радянської влади(НТУ "ХПІ", 2014) Тахтаулова, Марія ЮріївнаУ статті авторка аналізує вплив ідеологічного чинника на трансформацію топонімічної мапи Харкова з 1919 р. по кінець 30-х рр. ХХ ст. Також приділено увагу змінам адміністративно-територіального устрою міста, проаналізовано джерела номінації харківських міських районів та вулиць. Вплив ідеологічного чинника на топонімічну систему значно збіднив її. Незважаючи на певну деідеологізацію урбанонімів міста, чимало з них і сьогодні носить радянські назви, що були увічнені в перші десятиліття радянської влади.