Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Вплив умов електролізу на склад ванадійвмісних покривів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Сахненко, Микола Дмитрович; Желавська, Юлія Анатоліївна; Зюбанова, Світлана Іванівна; Горохівська, Наталя ВалентинівнаРозробка функціональних матеріалів з прогнозованими властивостями є одним із пріоритетних напрямків у сучасних дослідженнях. При електрохімічному отриманні водню для потреб енергетики актуальним є створення нових електродних матеріалів, використання яких дозволить знизити енерговитрати та собівартість одержуваного водню. Такі електродні матеріалів повинні мати каталітичну активність у реакції відновлення іонів водню на катоді. Каталітичні властивості можливо прогнозувати для покриттів сплавами металів підгрупи заліза з ванадієм, молібденом та вольфрамом. Дані метали з водних розчинів можуть співосаджуватись з такими металами-каталізаторами, як залізо, кобальт, нікель, через утворення кластерних інтерметалевих сполук зі зв'язком Ме-V, Mo, W, адсорбованих на поверхні катода. В роботі досліджено співосадження кобальту з ванадієм з комплексного цитратного електроліту у стаціонарному та імпульсному режимах. У результаті проведених досліджень встановлено, що якісне покриття сплавом кобальт-ванадій, світло-сірого кольору, блискуче, рівномірне, мікрокристалічне можна осадити з цитратного електроліту з вмістом 0,1 моль/дм³ ванадію (в перерахунку на метал) у вигляді цитратного комплексу. Процес проводили в інтервалі густин струму 1–15 А/дм² у стаціонарному режимі та 2–10 А/дм² в імпульсному режимі, при різному співвідношенні часу імпульсу до часу паузи, в температурному інтервалі 35–40°С та pH = 3–3,5. За результатом рентгенофлуоресцентного аналізу, максимальний вміст ванадію в покритті, отриманому в режимі програмованого електролізу, становить 1,20– 1,45 %, що у десятки разів більше ніж у покритті, осадженому у стаціонарному режимі (вміст ванадію 0,007-0,017 %) в аналогічних умовах, що може бути підтвердженням гіпотези щодо додаткового відновлення ванадію з оксо-аніонів адсорбованими атомами водню, що утворилися на поверхні катоду в період паузи. За результатами аналізу 2D графіков, встановлені оптимальні параметри проведення процесу для отримання покриття кобальт –ванадій з максимальним вмістом ванадію у сплаві та виходом за струмом покриття 80%.Документ Вплив умов електролізу на склад електролітичних композиційних покриттів на основі кобальту(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Ненастіна, Тетяна Олександрівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Дженюк, Анатолій ВолодимировичЕлектроосадження композитів та покриттів тугоплавкими металами з кобальтом дозволяє отримувати покриття з унікальним поєднанням фізико-хімічних властивостей, недосяжних при використанні інших методів нанесення. Однією з причин обмеженого використання лектролітичного способу нанесення покриттів такими композитами є складність керування процесом. Властивості композитів і сплавів металів підгрупи заліза з тугоплавкими металами залежать не тільки від хімічного складу, тобто вмісту тугоплавкого компонента, але і умов осадження. Варіюванням складу електроліту в гальваностатичному режимі не вдається отримати якісні композиційні покриття с високим вмістом тугоплавких компонентів та виходом за струмом. Як альтернативу запропоновано використання імпульсного режиму електролізу, що дозволяє вдосконалити технологічний процес отримання композиційних покриттів та осаджувати покриття різного складу, а відповідно, і різних функціональних властивостей. Досліджено процес формування композиційних електролітичних покриттів на основі кобальту Co-W-ZrO2 в імпульсному режимі з дифосфатно-цитратного електроліту. Вивчено вплив густини струму, тривалості імпульсу та частоти на склад, морфологію поверхні та вихід за струмом композитів. Підвищення робочих густин струму приводить до зменшення вмісту тугоплавких металів в композиційних електролітичних покриттях та збільшення вмісту кисню. Отримані покриття вирізняються рівномірно розвиненою поверхнею без тріщин, що забезпечує високу адгезію. Встановлено, що розміри глобул на поверхні сплаву зменшуються зі збільшенням густини струму до 10 А/дм2. Управління складом гальванічних сплавів Co W-ZrO2 в широкому діапазоні концентрацій сплавотвірних компонентів досягається варіюванням параметрів імпульсного електролізу, що дозволяє адаптувати технологію нанесення до потреб сучасного ринку.Документ Підвищення ефективності топкового процесу низькотемпературних печей малої потужності(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Абдулін, Михайло Загретдинович; Бєтін, Юрій ОлексійовичЗ проблемами ефективної організації топкових процесів у пекарських низькотемпературних печах зіткнулися світові виробники печей для харчової промисловості. З метою підвищення рівня ефективності організації топкового процесу в печах з виробництва кексів та вафельного листа до Науково-виробничого підприємства "СНТ", звернулося керівництво однієї із європейських компанії – виробників низькотемпературних печей малої потужності. Такі ж самі проблеми існують при роботі печей і на деяких кондитерських фабриках в Україні. Авторами статті був проведений аналіз ефективності організації топкових процесів у промислових пекарських печах, що працюють на природному газі, які організовані двома різними технологіями спалювання: у пекарській печі з випікання кексів топковий процес організований за допомогою пальникового пристрою вихрового типу, що працює в імпульсному режимі; у печі з випікання вафельного листа реалізована мікрофакельна технологія спалювання газу. Виявлено деякі недоліки використання вищезгаданих технологій для даних печей та запропоновано шляхи їх усунення.Документ Електрохімічне формування композиційних покриттів сплавами кобальту в імпульсному режимі(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Ненастіна, Тетяна Олександрівна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Проскуріна, Валерія ОлегівнаЕлектроосадження композиційних покриттів тугоплавкими металами та цирконієм з кобальтом дозволяєотримувати покриття з унікальним поєднанням фізико-хімічних властивостей, недосяжних при використанні іншихметодів нанесення. Варіюванням складу електроліту в гальваностатичному режимі не вдається отримати якіснікомпозиційні покриття с високим вмістом тугоплавких компонентів та виходом за струмом. Як альтернативузапропоновано використання імпульсного режиму електролізу, що дозволяє вдосконалити технологічний процес отриманнякомпозиційних покриттів. Підбір співвідношення тривалості імпульсу та паузи дозволяє уникати введення дорогих добавокі співосаджувати в сплав метали, які в гальваностатичному режимі отримати неможливо. Тому метою роботи буловстановлення параметрів електрохімічного нанесення композиційних покриттів кобальту з тугоплавкими металами іцирконієм з нетоксичних електролітів імпульсним електролізом. Використання імпульсного режиму при співвідношеннітривалості імпульсу 110-3-2010-3с и тривалості паузи 210-3-2010-3с та амплітуді катодної густини струму 2-10 А/дм2надає можливість одержати композиційні сплави на основі кобальту з підвищеним вмістом цирконію, молібдену івольфраму порівняно зі стаціонарним режимам. Підвищення робочих густин струму приводить до збільшення вмістутугоплавких металів в композиційних сплавах, що містять молібден, а також відбувається зменшення розміру зерен уповерхневому шарі сплаву Сo-Mo-WхОy. На підставі аналізу експериментальних досліджень встановлено вплив амплітудиструму і частоти імпульсів на вихід за струмом і склад композиційних покриттів Сo-Mo-WхОy, Co-W-ZrO2 і Co-Mo-ZrO2.Управління складом гальванічних сплавів Сo-Mo-WхОy, Co-Mo-ZrO2 і Co-W-ZrO2 в досить широкому діапазоні концентраційсплавотвірних компонентів досягається варіюванням параметрів імпульсного електролізу, що дозволяє адаптуватитехнологію нанесення до потреб сучасного ринку.