Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

2013 - 201932020 - 20242

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.signal processing

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Застосування персонального комп'ютера для проведення та обробки сигналу вихрострумового контролю
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Корнєв, Іван Костянтинович; Хомяк, Юрій Валентинович; Познякова, Маргарита Євгенівна
    Розглянуто методи формування та обробки сигналів вихрострумового перетворювача з використанням персонального комп'ютера. Вихрострумові перетворювачі відіграють важливу роль у вимірюваннях без контакту і знаходять застосування у різних галузях, включаючи промисловість, авіацію та медицину. Стаття розглядає основні аспекти вихрострумового перетворювача, включаючи його технічні характеристики та принципи роботи. Вивчається обладнання та програмне забезпечення, необхідне для збору та обробки сигналів, і надаються поради щодо вибору відповідного обладнання та програм. Розглядаються методи формування сигналів вихрострумового перетворювача та основні параметри, що впливають на точність вимірювань. Крім того, приводиться огляд методів обробки сигналів, включаючи аналіз гармонік, фільтрацію та визначення параметрів об'єкта вимірювання. Разом із тим розглядаються практичні застосування вихрострумового перетворювача і наводяться приклади проектів, де ця технологія знайшла своє застосування. Завдяки наведеній інформації є змога отримати зрозуміле уявлення про те, як використовувати вихрострумовий перетворювач з персональним комп'ютером для збору та обробки сигналів, що робить публікацію корисною для інженерів, науковців і спеціалістів у галузі вимірювань та неруйнівного контролю.
  • Ескіз
    Документ
    Нейронна мережа для розпізнавання та класифікації зображень на кордонах декількох класів
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Дмитрієнко, Валерій Дмитрович; Леонов, Сергій Юрійович; Мезенцев, Микола Вікторович
    Нейронна мережа належить до комп‘ютерних систем обчислювальної техніки та штучного інтелекту в області побудови автоматизованих систем розпізнавання та класифікації зображень на кордоні декількох класів, що виконаний з можливістю виконування діагностики та розпізнавання зображення на кордонах двох, трьох та більшого числа класів завдяки тому, що шар схем виділення одного, двох або більшої кількості одиничних сигналів з виходів шару вихідних нейронів Y1 , Y2 , , Yp , , Ym в кожний момент часу пам‘ятає число ненульових сигналів на виході нейронів вихідного шару, а другий шар вихідних нейронів X1 , X 2 , , X p , , X m запам‘ятовує нейрони вихідного шару, які мають на своїх виходах ненульові сигнали. Технічним результатом, що досягається цією нейронною мережею є збільшення числа класів, які розпізнаються, та можливість розпізнавати зображення, що знаходяться на однаковій відстані Хемінга від двох, трьох або більшої кількості еталонних зображень, що зберігаються у вагах зв‘язків нейронів шару, що запам‘ятовує. Проведено експериментальне оцінювання методу та нейронної мережі для розв‘язання задач зіставлення цифрових зображень. Нейронна мережа реалізована у вигляді програмної утілити.
  • Ескіз
    Документ
    Синхронизация системы обработки данных радара некогерентного рассеяния в режиме исследования средней ионосферы
    (НТУ "ХПІ", 2017) Богомаз, Александр Викторович; Искра, Дмитрий Александрович; Кононенко, Анатолий Федорович
    В процессе создания нового программно-аппаратного комплекса обработки данных радара некогерентного рассеяния (НР), работающего в режиме исследования средней ионосферы, проанализированы временные характеристики сигналов синхронизации с передающей и приёмной системами радара. На основе результатов анализа создано устройство формирования таких сигналов для отладки программного обеспечения современного модуля аналого-цифрового преобразования.
  • Ескіз
    Документ
    Устройство формирования сигналов для контроля радара некогерентного рассеяния
    (НТУ "ХПИ", 2016) Емельянов, Леонид Яковлевич; Богомаз, Александр Викторович; Бравичев, Богдан Романович
    С целью контроля измерения параметров ионосферы методом некогерентного рассеяния (НР) предложено устройство формирования сигналов для тестирования приемных и обрабатывающих систем радара НР. Требования к нему выработаны на основе анализа характеристик НР сигнала. Устройство позволяет оперативно контролировать основные параметры радиотехнических систем радара и точность определения параметров ионосферы, таких как температуры ионов и электронов, скорость движения ионосферной плазмы, а также тестировать и оптимизировать алгоритмы и программы обработки шумоподобных сигналов.
  • Ескіз
    Документ
    О системах обработки сигналов некогерентного рассеяния на видео- и промежуточной частотах
    (НТУ "ХПИ", 2013) Емельянов, Л. Я.; Лялюк, А. И.; Рогожкин, Евгений Васильевич; Храмов, Е. А.
    Рассмотрены особенности приёма и обработки некогерентно рассеянных ионосферой сигналов, выделенных для цифровой обработки на видео- и промежуточной частотах. Предложена функциональная схема системы приёма и обработки сигналов на промежуточной частоте и приведены рекомендации для повышения эффективности обработки. Система позволяет использовать алгоритмы обработки, адаптируемые к состоянию ионосферы и исследуемому диапазону высот.