Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

2015 - 20164

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.surface plasmon resonance

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження закономірностей очищення водопровідної води методом виморожування
    (НТУ "ХПІ", 2016) Безрук, Зоя Домініківна; Радов, Денис Георгійович; Маслов, Володимир Петрович; Дорожинський, Гліб Вячеславович; Дорожинська, Ганна Василівна; Конченко, Алла Вікторівна
    Експериментально виявлено, що ефективність очищення методом виморожування водопровідної води має "S" – подібний графік, який складається з трьох частин: 1 – початковий етап з малою ефективністю; 2 – з високою ефективністю; 3 – де графік поступово наближається до межі, обумовленої фізико-хімічною природою процесу очищення. Ця закономірність дозволяє визначити ефективність процесу в залежності від кількості циклів виморожування. Результати досліджень можуть бути використані для вдосконалення існуючих та створення нових методик контролю процесу очищення водопровідної води.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження процесу додаткового очищення питної води методом поверхневого плазмонного резонансу
    (НТУ "ХПІ", 2016) Радов, Денис Георгійович; Маслов, Володимир Петрович; Дорожинський, Гліб Вячеславович
    Вперше досліджено процес очищення вимороженої водопровідної води методом на основі поверхневого плазмонного резонансу. Оцінено ефективність кількаразового заморожування та введено коефіцієнт виморожуваності – критерій, що визначає сприятливість води певного типу до очищення від домішок виморожуванням. Запропоновано параметри для оцінки ефективності очищення води. Результати досліджень можуть бути використані для вдосконалення існуючих та створення нових методик контролю процесу очищення водопровідної води.
  • Ескіз
    Документ
    Оцінка впливу основних конструкторсько-технологічних чинників на чутливість приладу на основі явища поверхневого плазмонного резонансу
    (НТУ "ХПІ", 2015) Дорожинський, Гліб Вячеславович
    Розглядається залежність чутливості приладу на основі поверхневого плазмонного резонансу від шорсткості поверхні металевого шару його чутливого елементу та довжини хвилі збудження поверхневих плазмонів. Встановлено, що зменшення шорсткості поверхні металевого шару та збільшення довжини хвилі викликає підвищення чутливості при вимірюванні зміни інтенсивності відбитого світла та зменшення чутливості при вимірюванні зсуву мінімуму характеристики відбиття. Результати досліджень можуть бути використані для вдосконалення існуючих та створення нових приладів на основі поверхневого плазмонного резонансу.
  • Ескіз
    Документ
    «Штучні рецептори» на базі технології молекулярного імпринтингу в умовах поверхневого плазмонного резонансу
    (НТУ "ХПІ", 2015) Музика, К. М.
    Досліджено молекулярну взаємодію «штучних рецепторів» з меламіном в умовах поверхневого плазмонного резонансу. На основі отриманих ППР-даних показано, що технологія синтезу молекулярно імпринтованих полімерів на твердій фазі (скляних кульках) дає змогу створити «штучні рецептори» у вигляді МІП-наночасток, які можуть бути дешевою альтернативою анти-тілам. Найміцніші комплекси у даному випадку стали можливими завдяки особливості просто-рової будови молекули АМПК, в якій фосфатна та карбонільні групи розташовані таким чином, що є можливість без стеричних перешкод утворювати водневі зв’язки з функціональними групами молекули меламіну.