Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Публікація Самомаркетинг як інноваційний метод дослідження ринку праці(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Косенко, Андрій Васильович; Косенко, Олександра ПетрівнаПропонуючи ринку свій товар, його власник проводить велику підготовчу роботу з його виготовлення та збуту: вивчає ринок та запити споживачів, аналізує переваги та недоліки свого продукту порівняно з іншими, удосконалює технологію виготовлення. Робоча сила — теж товар, який сьогодні має великий попит на ринку праці. Щоб продати його з максимальною вигодою, "господарю" необхідно опанувати мистецтво самомаркетингу. Самомаркетинг особистості - маркетингове дослідження специфічного товару, яким є власна (особиста) робоча сила. Теорія і практика маркетингу, як правило, тісно пов'язується з продукцією, що випускається. Разом з тим, концентруючи маркетингові зусилля на цих безсумнівно важливих і відповідальних напрямках діяльності промислових підприємств, часто не береться до уваги ще один багато в чому вирішальний ресурс виробництва - кадрове забезпечення. Людина на своєму місці завжди схильна до більш продуктивної праці, у її діяльності завжди більше новаторських елементів, результати її праці відрізняються творчим підходом, логічною побудовою та ефективністю використання. Особливо це стосується кадрового забезпечення управлінських служб, до менеджерів та бізнесменів промислових підприємств. Якщо провести природну аналогію між промисловою продукцією та робочою силою, то логічно припустити, що при підготовці, формуванні та збуті останньої також необхідний маркетинг! А як же по іншому? Пропонуючи товар споживачеві (а робоча сила це теж товар, оскільки вона продається і купується), продавець (власник товару) повинен собі чітко уявляти, які характеристики, переваги він має, чи повною мірою його товар відповідає тим вимогам, які висуває щодо нього споживач, тобто. необхідно провести маркетинг товару. З огляду на те, що маркетинг товару ніколи споживачем не проводиться, це споконвічна доля власника (виробника, посередника, постачальника) товару, маркетинг робочої сили також має виробляти її безпосередній власник, тобто конкретна особистість, конкретний індивід. У результаті маємо справу з самомаркетингом особистості.Публікація Ринок праці України в умовах воєнного стану: головні проблеми та напрямки відновлення(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Ходирєва, Оксана ОлегівнаУ статті проаналізовано стан українського ринку праці у військовий час, визначено його головні проблеми, структурні зсуви, диспропорції, наведені прогнози ускладнень післявоєнного відновлення та надані пропозиції щодо їх подолання та подальшого відновлення ринку праці, запропоновані програмні напрямки для післявоєнного відновлення. Зазначений масштаб збитків економіки України від повномасштабного російського вторгнення, наведені розміри збитків промисловості, збитків від руйнування інфраструктури, вартість майбутньої реконструкції. Доведено, що повномасштабна війна призвела до гуманітарної кризи у суспільстві що визначатиме демографічний розвиток і ситуацію на ринку праці впродовж багатьох років. Вказані існуючі інформаційні ускладнення. Проаналізовано динаміку безробіття у 2022 році та наведені прогнозні значення на 2023 рік. Проаналізовано динаміку безробіття по регіонам. Проаналізовано невідповідність у регіональному розподілі пропозиції та попиту на робочу силу. Визначено, що основною причиною цього стало внутрішнє переміщення робочої сили з зони бойових дій у безпечні регіони, порушення ланцюгів постачання та виробництва, зміна споживчого попиту за обсягом та товарною структурою. Проаналізовано динаміку пропозиції та попиту на робочу силу протягом 2022 року. Вказано про початок "Епохи роботодавця". Визначено головні тенденції регіональних ринків праці у порівнянні з довоєнним часом. Визначені причини наявної диспропорції між попитом та пропозицією робочої сили, навіть з урахуванням релокації частини підприємств. Згідно з дослідженнями спрогнозовано майбутні проблеми українського ринку праці. Наведені напрямки дій на макроекономічному рівні для їх подолання. Доведено, що людський капітал є одним із ключових факторів післявоєнного відновлення держави, тому слід докласти максимальних зусиль для його збереження. Це є головним чинником того, що програми відновлення та подальшого розвитку ринку праці повинні плануватися завчасно та на перспективу і розвиватися в декількох напрямках. Автором запропоновано 6 напрямків програм для відновлення українського ринку праці.Документ Інноваційні напрямки економічного розвитку світового ринку праці в умовах глобалізації(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Передрій, Андреа Елізабет ЮріївнаУ статті проаналізовано економічну сутність світового ринку праці в умовах глобалізвції. Світовий ринок праці – це складна економічна система, що модифікується під впливом динаміки попиту та пропозиції трудових ресурсів на світовому ринку; під впливом особливостей становлення ціни на робочу силу, формування умов та розміру оплати праці, специфіки соціального захисту; кількісного та якісного руху та розміщення робочої сили в різних країнах світу; відмінностей у національних підходах щодо відтворення робочої сили, її професійної підготовки та перекваліфікації. В умовах глобалізації національні ринки праці швидко втрачають свою замкненість та відокремленість, стають складовими світового ринку праці. Стратегічні пріоритети розвитку світового ринку праці формуються під впливом різноспрямованої дії низки чинників: глобалізації та відкритості національної економіки, структурноінноваційних зрушень у світовій економіці, внаслідок активізації трудової міграції та посилення ролі міжнародних організацій як координаторів розвитку міжнародних економічних відносин [1]. Основні вигоди від міграції робочої сили дістаються країнам-реципієнтам. Оцінити масштаби не просто, тому що не усі вони піддаються кількісному обліку. Вони складаються з економії на підготовці фахівців у приймаючих країнах, вартості продукції і послуг, яка створюється іммігрантами в країні перебування, надходжень від податковування. Іммігранти, особливо нелегальні, вносять у доходи країни більший внесок, ніж вони одержують від суспільного сектора. Міжнародна міграція робочої сили набуває дедалі глобальнішого характеру. Сьогодні вона охоплює абсолютну більшість країн світу. Основними напрямками сучасних міграційних процесів є Північний та Південноамериканський регіон, Західноєвропейський ринок, Південно-Східна та Західна Азія, Африканська ділянка переселенських рухів. Саме тому дані процеси потребують регулювання з боку держав, що беруть участь в обміні трудовими ресурсами, та виваженої міжнародної міграційної політики.