Експериментальне порівняння методів ідентифікації моменту інерції якоря двигуна постійного струму

Abstract

Знання величини моменту інерції якоря двигуна необхідно для ефективного управління електроприводом. Зазвичай цю величину споживач отримує з заводського каталогу або габаритного кресленика. Зазвичай використовують спрощені способи визначення момента інерції, які дають значну похибку. Тому застосовують експериментальні методи, що дають більш наближені до дійсності результати. Виконано експериментальну оцінку точності визначення (ідентифікації) моменту інерції якоря двигуна постійного струму типу 4ПНЖ200М методами спадного вантажу і вільного вибігу. Дослідження виконувалося на випробувальній станції підприємства виробника вказаного двигуна. Встановлено відмінність результатів експериментального розрахунку від каталожних даних двигуна постійного струму, що вказує на некоректність довідкової інформації. Отримані результати не дають остаточно визначити, який з методів найкраще, виходячи з критерію точності. Це спонукає до подальшого проведення досліджень проблеми ідентифікації параметрів двигуна постійного струму. Незважаючи на те, що експериментальні методи вільного вибігу і спадного вантажу широко відомі, тонкощі їх використання будуть цікаві як дослідникам так і виробникам двигунів постійного струму. Величина моменту інерції якоря двигуна постійного струму може також використовуватися для оцінки динамічності двигунів однакової потужності, але різних виробників.

Knowledge of the moment of inertia of an armature of an engine is necessary for effective control of the electric drive. Typically, this value is obtained from the factory catalog or the overall drawing. Usually, simplified methods of determining the moment of inertia are used, which give a significant error. Therefore, experimental methods are used to give results that are closer to reality. The experimental estimation of the accuracy of determination (identification) of the moment of inertia of an armature of a direct current motor of type 4PNZh200M by the methods of falling load and free run is made. The study was performed at the test station of the manufacturer of the engine. The difference between the results of the experimental calculation and the catalog data of the DC motor was found, which indicates the incorrect information. The results obtained do not conclusively determine which of the methods is best, based on the criterion of accuracy. This leads to further research into the problem of identifying the DC motor parameters. Despite the fact that experimental methods of free run and falling load are widely known, the intricacies of their use will be of interest to both researchers and manufacturers of DC motors. The moment of inertia of an armature of a DC motor can also be used to estimate the dynamics of engines of the same power, but different manufacturers.