Development of public administration with help of social technologies

Abstract

У статті розглянуто значення соціальних технологій, які зачіпають, по суті, всі сторони соціальних явищ, встановлено їх кумулятивний ефект, що виражається у постійному збагаченні соціального досвіду, впровадженні ефективних зразків діяльності (зокрема управлінської), нарощуванні багажу знань, майстерності, стратегій, багаторазовому використанні алгоритмів вирішення типових соціальних проблем. Встановлено низку причин, через які соціальні технології в публічному управлінні стають все більш актуальними, а саме: 1) в умовах суспільного розвитку, під впливом глобалізаційних процесів, цифровізації суспільного життя та іманентними йому мережевими соціально–економічними зв'язками, на перший план висувається проблема соціального управління; 2) стрімко зростає соціально–технологічний інструментарій, що дозволяє вже сьогодні сподіватися на органічне вбудовування його в мережу як соціальних, так і інформаційних технологій організацій будь-якого типу; 3) розповсюдження сучасних інфрмаційно-комунікаційних технологій з їх можливостями впливу на масову суспільну свідомість. Розглянуто результати реформи децентралізації в Україні як приклад стратегічних змін в організації суспільного буття та підґрунтя для застосування соціальних технологій в управлінні громадами. Зроблено висновок про актуалізацію застосування соціальних технологій в публічному управлінні, зумовлену: 1) орієнтацією на оптимальні форми буття соціальної системи, її ефективності, раціональності; 2) потребою у створенні динамічних соціальних систем, які характеризуються збалансованістю відносин усередині самої системи та гармонізацією відносин з іншими системами; 3) потребою у реалізації соціальної творчості; 4) соціальною необхідністю в планомірному, прогнозованому та керованому розвитку соціальних систем та процесів; 5) соціальною необхідністю у подоланні стихійного розвитку соціальних процесів та забезпеченні їх спрямованості в галузь задоволення соціальних потреб; 6) суспільною потребою в цілеспрямованій зміні та розвитку соціальних систем та соціальних процесів; 7) соціальною потребою у зниженні рівня соціальної невпорядкованості та нестабільності; 8) необхідність використання цифрових інструментів в управлінні суспільним життям; 9) соціальної потреби у реалізації конструктивного характеру соціальних процесів.