Парадигми теоретико-методологічних засад гендерних досліджень

Abstract

Сучасне суспільство знаходиться на шляху великих соціальних перетворень, швидкість змін та дисциплінарна розмитість конкретних наукових напрямів зумовлена тим, що сучасне суспільство є суспільством постмодерну. Постмодерн привніс до більшості наукових концепцій нові погляди, нові течії, що часто є критичними по відношенню до старих наукових досліджень. Сфери гендерних досліджень такий процес також торкнувся. Гендерні дослідження все більше відходять від концепції біологічного детермінізму, концепції сталих гендерних ролей. Суспільство та наука змінюють картину сприйняття гендерної проблематики під важелем останніх змін в соціумі, соціального життя індивіда, а також, керуючись сучасними здобутками соціально-гуманітарних наук, розробляють нові гендерні теорії, які мусять відповідати таким цілям, як: встановлення гендерної рівності, боротьба з гендерною дискримінацією, вирішення конфліктів між гендерними групами зовні та всередині самих груп. Суспільству постмодерну притаманна віра в різноманітну ідентичність, спростування сталих норм, критичне відношення до традиційних цінностей, моральних, культурних, релігійних засад. Окрім цього, суспільство постмодерну приділяє велику увагу проблематиці сексуальності, сексуальної самоідентифікації. Ці риси притаманні гендерним дослідженням, гендер перетворюється з біологічно детермінованої соціальної ролі на особисту самоідентифікацію індивіда, незалежно від його фізичних особливостей. Такий погляд суто відрізняється від класичних гендерних досліджень ХХ ст. Зміни у концепціях та цілях гендерних досліджень призводять до виникнення нової парадигми теоретико-методологічних засад гендерних досліджень. Визначення таких змін показують різницю між сучасними та класичними дослідженнями та істотній шлях наукової думки щодо гендерних питань.