Акультурація євреїв Галичини в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття: реформовані синагоги і братства для поховання

Abstract

У статті розглянуто окремі аспекти процесу акультурації (як прийняття мови та культурних особливостей оточення), які відбувалися у середовищі прогресивних євреїв Галичини, що вважалися спадкоємцями ідеології маскілів. Релігійна реформа, запропонована прихильниками Гаскали, найбільш виразно втілювалася у діяльності реформованих синагог та у трансформаціях обряду поховання. Такі нові елементи як проповіді, музика, правила поведінки під час літургії мали на меті підкреслити естетичні смаки прогресивних євреїв, які, однак, не бачили нічого дивного у тому, щоб водночас зберегти традиційний порядок молитов та заборону використання музичних інструментів у суботу. Хоч ідеологія Гаскали і передбачала певну акультурацію, проте її послідовники закладали, що таким чином єврейське суспільство збереже свою самостійність і навіть зможе вийти на новий етап у своєму культурному та духовному розвитку.

The present article deals with some aspects of acculturation processes (the adoption of the language and cultural models of the surrounding society) of the spiritual heirs of the Maskilim broadly named The Progressive Jews in Galicia. Religious reform in Galicia had the most vivid embodiment in modern (reform) synagogues and in modernized burial rite. That modernized changes reflected modern aesthetic sensibilities, such as a vernacular sermon, beautiful music decorous service while maintaining the traditional liturgy in Hebrew and rejecting organ on Sabbat. Most of Galician synagogues continued to offer German-language sermons into the twentieth century, decades after the Kingdom of Galicia and Lodomeria had become overwhelmingly Polonized. Although Haskalah advocated a certain degree of acculturation, it favored the continued existence of Jewish society as a distinct entity and sought to promote the spiritual and cultural renewal of Jewish society.