Моделі та методи формування підходу до управління проєктами у сфері інформаційних технологій

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 122 "Комп’ютерні науки". - Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2021. Об 'єктом дослідження є процеси управління проектом. Предметом дослідження є моделі і методи вибору та формування підходу до управління проектом. Дисертацію присвячено вирішенню науково-практичної задачі - розробці моделей, методів та інформаційної технології вибору або формування підходу до управління проектами в ІТ-сфері. У вступі наведено обґрунтування теми дисертаційної роботи, сформульовано мету і задачі дослідження, визначено об’єкт, предмет та методи дослідження, показано наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, наведено інформацію про практичне використання, особистий внесок здобувана, апробацію результатів дослідження та їх висвітлення у публікаціях. Також приводяться відомості щодо структури та обсягу дисертаційної роботи. У першому розділі проведено аналіз актуальності задачі вибору та формування підходу до управління проектами, існуючих моделей і методів її вирішення. На основі огляду ряду досліджень проаналізовано вплив, який має підхід, що застосовується до управління проектами, на основні показники проекту та його успіх. Проведено аналіз застосовуваності існуючих підходів до управління проектами (гнучких, традиційних, гібридних), їх переваг та недоліків, умов застосування. Виділені проблеми пов’язані з вибором одного підходу з множини існуючих для управління певним проектом, а також створенням нового підходу. Детально розглянуті рекомендації та методи, запропоновані як вітчизняними, так і зарубіжними дослідниками та дослідницькими колективами щодо вибору певного підходу до управління проектом виходячи з основних характеристик проекту. Проаналізовані існуючі методи формування нового підходу до управління певним проектом. В результаті здійсненого огляду було визначено, що застосування відповідного умовам проекту підходу до управління підвищує якість управління проектом та ймовірність його успішного завершення. Також була виявлена необхідність узагальнення існуючих рекомендацій експертів щодо вибору та формування підходу до управління проектом. Встановлено, що жодним із запропонованих методів не враховується наявність нечіткості в існуючих рекомендаціях експертів. Результати чисельних досліджень вказують на те, що найбільшого позитивного ефекту можна досягнути шляхом створення спеціального підходу до управління проектом, наразі виникає необхідність вдосконалення, доповнення та актуалізації Узагальненого зводу знань з управління проектами, як основи для формування спеціального підходу. Проведений аналіз показав, що на сьогоднішній день задача формування підходу до управління проектами розглядається окремо від задачі вибору існуючого підходу, тоді як дані задачі можуть розглядатись комплексно: існує необхідність розробки інтегрованого методу вибору та формування підходу до управління проектами, що узагальнює досягнення дослідників у вирішенні обох задач. Другий розділ дисертаційної роботи присвячено вдосконаленню та доповненню Узагальненого зводу знань з управління проектами компонентами поширених підходів до управління проектами у сфері інформаційних технологій. В результаті виконання роботи була встановлена необхідність вдосконалення структури Узагальненого зводу знань з управління проектами для коректного відображення у ньому компонентів нових підходів (DSDM, FDD, Lean та SAFe). До Узагальненого зводу знань було додано новий, шостий розділ "Практики в управлінні проектами". Включення цього розділу дозволило здійснити важливі перетворення: практики підходів Kanban та ХР, що розглядались раніше з позиції процесів управління проектами, були виключені з розділу "Процеси управління проектами" та віднесені до відповідного розділу "Практики в управлінні проектами"; чотири розділи вдосконаленого Узагальненого зводу знань були доповнені компонентами таких поширених підходів до управління проектами як DSDM, FDD, Lean та SAFe (рівень команди проекту); інструменти мислення Lean та питання, яких вони стосуються, були відображені в Узагальненому зводі знань у якості додаткової інформації до розділу "Практики управління проектами" з метою надання допомоги особі, яка приймає рішення, при необхідності транслювання Lean-принципів у відповідні Agile-практики. У третьому розділі дисертаційної роботи запропоновано математичну модель та метод вибору підходу до управління проектами на основі нечітких уявлень щодо застосовності існуючих стандартів, керівництв та методологій управління проектами. Розроблені модель та метод дозволяють обрати найкращий підхід до управління проектом з таких популярних підходів, як керівництво РМВОК, стандарт IS021500, методологія PRINCE2, керівництво SWEBOK, методології Scrum, ХР та Kanban. Визначено ряд параметрів проекту та його середовища, які впливають на вибір підходу. Він включає: кількість людей, які беруть участь у проекті, досвід роботи замовника з цією командою проекту, досвід команди проекту в цій галузі та інші. Для кожного заданого параметра визначається його вага при виборі підходу до управління проектами. Практичне застосування методу проілюстровано на прикладі вибору підходу до управління проектом з розробки програмного забезпечення. Також у розділі запропоновано інтегрований метод вибору та формування підходу до управління конкретним проектом. Метод базується на застосуванні Узагальненого зводу знань з управління проектами. Практичне застосування методу проілюстровано на прикладі формування підходу до управління проектом, який присвячено розробці інформаційної технології "PMGuide". У четвертому розділі розроблено інформаційну технологію для вибору та формування підходу до управління проектами «PMGuide». Система «PMGuide» реалізує інтегрований метод вибору і формування підходу до управління проектами, дозволяє автоматизувати зберігання і обробку інформації, відображеної в Узагальненому зводі знань з управління проектами. Коректність реалізації програмного забезпечення була протестована і підтверджена шляхом вирішення практичного завдання. Розроблена система може бути використана в якості допоміжного інструменту при виборі і формуванні підходу для управління конкретним проектом, а також як засіб для роботи з даними, що містяться в Узагальненому зводі знань з управління проектами. В розділі також наведено опис мобільного застосунку, який був розроблений у відповідності до анкет, передбачених методом вибору підходу до управління проектом на основі нечітких уявлень. Застосування розроблених моделей та методів для вибору і формування підходів до проектів, що присвячені розробці програмного забезпечення, дозволило знизити трудомісткість та ризики проекту, а отже, підвищити якість управління і таким чином досягти мети роботи. Наведено результати впровадження дисертаційного дослідження у ТОВ "АС Нова" (м. Харків), у Мереф’янській міській раді (м. Мерефа), а також у науково- дослідній роботі та навчальному процесі кафедри стратегічного управління Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".