Психологічні кореляти релігійної активності віруючих

Abstract

Стаття присвячена дослідженню показників релігійної активності та використання молитви як копінгу, екзистенційних ресурсів, релігійної саморегуляції, особистісних чеснот. В дослідженні взяли участь 98 осіб віруючих різних конфесій. Було виявлено, що чим вищим є прояв релігійної активності як синергія здатності до релігійних переживань, вчинків та глибока внутрішня потреба у спілкуванні з Теосом, тим більшою мірою у віруючих проявляється автономна релігійна саморегуляція та психологічна нагальна потреба у використанні молитви для забезпечення різних копінгових функцій. Показано, що релігійна активність позитивно пов’язана із такими особистісними чеснотами, як постійність, цілісність, доброта, милосердя, смиренність, розсудливість та духовність, утім зовнішня релігійна мотивація пов’язана із креативністю, любов’ю до навчання, життєрадісністю, любов’ю, соціальним інтелектом, надією, вдячністю та гумором, тобто наявністю адаптивного потенціалу для викликів сучасного життя віруючого. Крім того, вищі показники зовнішньої релігійності передбачають вищу міру розвитку екзистенційних ресурсів особистості. Визначено, що природничий світогляд відповідає вищій мірі розвитку морального компоненту духовного інтелекту, натомість релігійний світогляд більшою мірою взаємозумовлений високими показниками трансцендентного компоненту духовного інтелекту віруючих.

The article is devoted to the study of indicators of religious activity and the use of prayer as coping, existential resources, religious self-regulation, personal virtues. 98 people of different faiths took part in the study. It was found that the higher the manifestation of religious activity as a combination of the ability to religious experiences, actions and a deep inner need to communicate with Theos, the greater the autonomous religious selfregulation and psychological need to use prayer to ensure various coping functions. It is shown that religious activity is positively related to such personal virtues as constancy, integrity, kindness, mercy, humility, prudence and spirituality, however, external religious motivation is related to creativity, love of learning, cheerfulness, love, social intelligence, hope, gratitude and humor, that is, having an adaptive potential for the challenges of the modern life of a believer. In addition, higher indicators of external religiosity predict a higher degree of development of the existential resources of the individual. It was determined that the naturalistic worldview corresponds to a higher degree of development of the moral component of spiritual intelligence, whereas the religious worldview is to a greater extent mutually determined by high indicators of the transcendental component of spiritual intelligence in believers.