Загальна характеристика університетських рейтингів та їх потенціалів для оцінювання якості вищої освіти

Abstract

Дослідження проблематики рейтнегування в системі вищої освіти обумовлено, з одного боку, необхідністю пошуку об’єктивного джерела інформації щодо рівня позиціонування вітчизняних закладів вищої освіти на міжнародному ринку освітніх послуг, а з іншого – запитом з боку суб’єктів публічного управління розвитком системи вищої освіти на формування індикаторів стану досягнення визначених у Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022–2032 роки пріоритетних цілей. Крім того, у межах сучасного університетського менеджменту та системи публічного управління забезпеченням якості вищої освіти, міжнародні академічні рейтинги все далі частіше розглядаються на рівні джерела неупередженої інформації щодо якості освітньої діяльності ЗВО та якості вищої освіти. Такий контекст сприйняття відповідної проблематики потребує наукового обґрунтування потенціалів міжнародних рейтингів для інформаційного забезпечення моніторингу якості вищої освіти. Складність такого обґрунтування полягає у різноманітті методологій оцінювання показників університетів, а також нетотожності фокусів експертної уваги у межах основних процедур ранжування. Маючи намір долучитися до обгрунтування відповідної проблематики авторами статті було проведено аналіз змісту міжнародних університетський рейтингів, а також з’ясовано їх потенціали щодо оцінювання якості освітньої діяльності та якості вищої освіти. У якості фокусу безпосередньої уваги було обрано чотирнадцять міжнародних рейтингів (міжнародний каталог «UniRank: World University Rankings & Reviews»; рейтинг національних систем вищої освіти «U21 Ranking of National Higher Education Systems»; рейтинг «U-Multirank»; Шанхайський рейтинг «Academic Ranking of World Universities»; рейтинг «QS World University Rankings»; рейтинг «Times Higher Education» та інші). За кожним з розглянутих нами рейтингів було визначено критерії оцінювання результатів функціонування університетів. За результати проведеного аналізу були сформульовані висновки щодо: можливості використання міжнародних університетських рейтингів для характеристики рівнів якості освітньої діяльності закладів вищої освіти та якості вищої освіти; динаміки удосконалення методології складання окремих з рейтингів; рівня об’єктивності та суб’єктивності оцінок; критеріїв з оцінювання результатів науково-дослідної роботи у підсумковому результаті рейтенгування тощо.

The research of rating issues in the higher education system is conditioned, on the one hand, by the need to find an objective source of information on the level of positioning of domestic higher education institutions in the international market of educational services, on the other hand, the request of entities of public administration over development of the higher education system on formation of indicators of achievement of the priority goals set in the Strategy of higher Education Development in Ukraine for 2022–2032 years. Besides, within the framework of modern university management and system of public administration over the higher education development, international academic ratings are increasingly considered at the level of the source of impartial information about the quality of educational activities of the Higher Education Institution and higher education quality .This context of perception of the relevant problematics requires scientific evidence of international ratings’ potential for informational support of monitoring of higher education quality. The complexity of such justification arises from the diversity of methods for evaluation of university indicators, as well as inaccuracy of focus of expert attention within the framework of the basic ranking procedures. The authors of the article, intending to join the justification of the relevant problematics, analyzed the content of international university ratings, as well as determined their potential to assess the quality of educational activity and quality of higher education. Fourteen international ratings were selected as the focus of direct attention (international catalogue «UniRank: World University Rankings & Reviews»; ranting of national higher education systems «U21 Ranking of National Higher Education Systems»; rating«U-Multirank»; Shanghai rating «Academic Ranking of World Universities»; rating «QS World University Rankings»; rating «Times Higher Education» and others). Criteria for evaluating the results of universities’ performance were determined for each of the ratings we considered. The following conclusions were made based on the results of the analysis: the possibility of using international university ratings to characterize the levels of quality of educational activity of higher education institutions and the quality of higher education; dynamics of improving the methodology of creating some of the ratings; level of objectivity and subjectivity of assessments; criteria for the evaluation of the results of scientific and research work in the final result of the rating, etc.