Механізми державного регулювання структурних трансформацій в контексті сталого розвитку: концептуальні засади та практичні орієнтири

Abstract

В статті досліджуються сутність сталого розвитку, його ретроспектива та підходи до формування механізмів державного регулювання структурних трансформацій в контексті сталого розвитку. Визначено сутнісне наповнення категоріальних понять: трансформації, структурні трансформації, механізмів державного регулювання структурних трансформацій сталого розвитку. Обґрунтовані основні характеристики та ключові сфери структурних трансформацій сталого розвитку. Зазначено, що ефективна взаємодія нормативно-правового, економічного, інституційно-організаційного, фінансово-кредитного, інформаційно-комунікаційного механізмів, дозволяє досягати збалансованості між економічною ефективністю, соціальною справедливістю та екологічною безпекою. Узагальнені національні орієнтири, які дають змогу окреслити пріоритетні вектори державної політики у сфері регулювання структурних трансформацій.

The article examines the essence of sustainable development, its retrospective, and approaches to the formation of mechanisms of state regulation of structural transformations in the context of sustainable development. The essential content of the categorical concepts: transformations, structural transformations, mechanisms of state regulation of structural transformations of sustainable development, is determined. The main characteristics and key areas of structural transformations of sustainable development are substantiated. It is noted that the effective interaction of regulatory, economic, institutional, organizational, financial, and credit mechanisms, as well as information and communication systems, allows achieving a balance between economic efficiency, social justice, and environmental safety. National guidelines are generalized, which helps outline the priority vectors of state policy in the field of regulation of structural transformations.