Християнський концепт любові в сучасній культурі: філософсько-антропологічний аналіз

Вантажиться...
Ескіз

Дата

2023

ORCID

DOI

Науковий ступінь

доктор філософії

Рівень дисертації

Шифр та назва спеціальності

033 – Філософія

Рада захисту

Разова спеціалізована рада ДФ 64.050.110

Установа захисту

Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут"

Науковий керівник

Тарароєв Яків Володимирович

Члени комітету

Видавець

Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут"

Анотація

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 033 «філософія». – Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Харків, 2023. У роботі досліджується питання любові, як базової складової людської природи на прикладі християнського концепту любові, як одного з оптимальніших та авторитетніших концептів у сьогоденні у його різних аспектах – культурному, сцієнтичному, соціальному. Об’єктом дослідження - концепт любові в філософсько-антропологічному аспекті. Предмет дослідження – християнський концепт любові в практичній площині культури, зокрема сучасної. Робиться акцент на дослідах середньовічного православного та католицького напрямів християнської філософії, у яких любов є одним із трьох фундаментальних Божественних основ людини, які є проявами її духовної природи. Окрім любові іншими двома основами середньовічна філософія називає інтелект та свободу, а у представники сучасного православ’я основними частинами душі називаються: свобода(воля), розум та почуття (любов). Ці досліди є підґрунтям для наголошення значущості почуттів у існуванні людини та соціуму. В дисертації аналізується по-перше змістовне значення концепту любові. По-друге аналізується підґрунтя почуттів людини на основі даних медичних наук і психології[72], [147], [148], [220], [225], [247], [254], [128], [108], [109], [107], [90], [82] [64]. Оскільки зустрічаються тези про недостатню значущість почуттів і навіть їх негативну оцінку, вибір теми зумовлений необхідністю дати обґрунтування значущості почуттів у світлі сучасних наукових відкриттів та думок, та акцентувати значущість почуттів у природі людини. Тому одним з завдань цієї роботи є відмова від нелегітимної критики та нівелювати розуміння почуттів, як гріховного, тваринного, афективного. В психології одна з таких теорій називається рудиментарною, у ній почуття протиставлялися інтелекту. Рудиментарна теорія нещодавно перестала бути однією з головних теорій сучасної психології і втратила свою значущість. Тому пригнічення почуттів вже не є доцільною з точки зору сучасної науки. Любов є такою ж базовою складовою духовної людської природи, як і пізнання. На любові будуються сім’ї та будь-які стосунки, саме любов до ближнього – запорука толерантного гуманного суспільства. Наукова новизна полягає в тому, що на підставі багатодисциплінарного аналізу проблематизується концепт любові. Пропонується концепт любові, джерелом якого є християнська філософія та доводиться його продуктивність у сучасному світі. У роботі людська природа, а особливо її духовний вимір був досліджений і осмислений на предмет того, чим є почуття щодо людського існування. Сфера почуттів у суспільстві аналізується у головних сферах своїх маніфестацій. Ніцше зауважував, що філософія та європейська цивілізація з самого початку максимально тяжіла до раціональності та раціонального обґрунтування світу. З історії філософії можна побачити, що раціональне певний час замість важливого вважалося єдиним головним у природі людини. Звичайно не можна не погодитися з Декартом та багатьма іншими філософами, які вважали здатність мислити фундаментальною в природі людини. Тим не менш багатоманіття філософських робіт та наукові дослідження кажуть про те, що духовна природа людини багатоскладена і почуття також відіграють одну з найважливіших ролей у ній. У роботі пропонується концепт почуттів, який багато в чому спирається на християнську думку, що почуття – так само, як і інтелект, є першоосновою душі. У роботі це обґрунтувати трьома основними шляхами. Через загально-логічні методи, які використовують у будь-якому філософському дослідженні, і які були винайдені у самій філософії. По-друге, це історико-філософський метод – ми провели пошук співзвуччя цієї гіпотези у історії філософії. Такі ідеї були перш за все в християнській філософії багато отців церкви пишуть про визначальність любові у християнстві та у житті людини, оскільки головними двома заповідями християнства є дві заповіді: любов до Бога і любов до ближнього. Третій шлях, через який аргументується концепт – це аналіз основних фундаментальних досліджень почуттів у медичних дисциплінах. Ми аналізуємо дані досліджень з клінічної психології, біології та нейронаук, де також можна побачити, що почуття та любов є ессенціальними та важливими у нашій психічній діяльності. Важливо також дослідити, чому та внаслідок чого у філософії почуття почали розглядатися, як гріх та пристрасті, які приводять до гріха. Така думка паралельно починає складатися у середньовіччя. У відповідь вищезазначеному висувається гіпотеза, що неправильні почуття можуть призводити до гріха, але за аналогією до гріха можуть призводити і неправильні думки та упередження. І те, і те є помилка і патологія духовного життя. Тобто у роботі розділяються почуття на правильні та неправильні, істинні та помилкові, так само, як розділені думки та умовиводи на істині та помилкові. Акцентується, що християнський концепт любові є актуальним і зараз, тому що християнство багато в чому є одним з базисів європейської цивілізації і тому що він дійсно відображає важливу сторону людської природи. У роботі робиться висновок про те, що почуття дійсно є важливою стороною людської духовної природи, а любити – є не менш важливим, ніж пізнавати світ та мислити. Ця робота може дати підґрунтя для необхідних подальших досліджень феномену почуттів у майбутньому та допомогти нам нарешті, зрозуміти себе та свої духовні потреби. У подальшому це дослідження може дати матеріал християнській антропології, онтології та іншим наукам для подальших досліджень та послужить базою для нових філософських творів та роздумів. За результатами дослідження отримано такі наукові результати: 1. Вперше зауважується необхідність доповнення Декартівської раціональної парадигми людини ще одним першопочатком, а саме – чуттєвим. 2. Вперше пропонується оригінальний еволюційний підход до розуміння почуттів. 3. Вперше пропонується авторський концепт «реальне – механіка божественого» для розуміння співвідношення матеріального та ідеального. 4. Показано, що християнський концепт любові не має протиріч з розумінням концепту любові в інших сферах сучасної суспільної свідомості, таких як філософія, наука та культура, а християнство так само є релігією αγαπή, що підсилює значення концепту любові сьогодні. 5. Проаналізовано, у яких сферах соціальної діяльності людини можуть бути реалізовані маніфестації почуттів у сьогоднішньому суспільстві й робляться пропозиції щодо їхнього функціонування в межах цих сфер. 6. Наголошено необхідність постпросвітницького та пост постмодерністського проєкту стосовно любові, який вже почав з’являтися в рамках феноменологічних та наукових сучасних досліджень. 7. Удосконалено розуміння християнського концепту любові. Практична значущість роботи: практична значущість полягає не лише в значенні для філософії. Філософія тісно пов’язана з суспільством, як елітарна культура пов’язана із масовою. Новомодні філософські ідеї швидко потрапляють у культуру через багато механізмів, як наприклад сьогодні концептуальне мистецтво. Ця робота дає нову оцінку значенню почуттів у житті людини й суспільства, акцентує джерело християнської думки для поновлення студій любові в сучасній науці. Ця робота покликана допомогти очищенню почуттів від критики, яка нещодавно звучала від рудиментарної й супутніх провідних теорій. У цій роботі буде реалізована спроба показати важливість визнання й прийняття любові, як того, що є субстанційним для людської духовної природи.
The Dissertation for obtaining the philosophy doctor scientific degree on the specialty 033 «Philosophy». – National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute», Ministry of Education and Science of Ukraine Kharkiv, 2023. The love is being considered in this work as the basic component of human nature on an example of Christian concept of love today in its different aspects – cultural, scient, social due to Christian concept is one of the most optimal and authoritical. Object of research – concept of love in philosophico-anthropologic aspect. Subject of research – Christian concept of love in practical area of culture, particulary of modern culture. There made an accent on studies of Medieval Orthodox and Catholic directions of Christian philosophy, where love, it is said, to be one of three foundamental Divine gifts of human, through which human learns God and the world. Exept love, says Medival philosophy, other two gifts are reasoning and freedom, and in modern Orthodoxy they are called: freedom (will), reasononing and feeling (love). Those studies are the foundament for justification the feelings from the criticism that took place, and for accenting its importants in human existence. Besides, in the dissertation it is analyzed first of all meaning of the concept of the love. Second of all, ground of the feelings of human is analyzed on the materials on the studies in medical sciences and psychology. [72], [147], [148], [220], [225], [247], [254], [128], [108], [109], [107], [90], [82] [64]. Because we are finding thesis about not enough value and even negative meaning of feelings, the choice of the subject is caused by a need to give a new evaluation to feelings in the light of modern scientific works and ideas and to accent the importance of feelings in the nature of human. That is why one of the tasks of this work is the reject of not ligitime critics and try to deny the understanding of real feelings as sinful, animal, affective. In psychology such aggressive theory is called rudimental, in this theory feelings were blamed and opposed to reasoning. Rudemental theory not long ago stopped to be one of the main theories of modern psychology and lost its influence. Thus we can say that fighting own feelings is no longer right from the point of view of modern science. Love is not less basic component of human nature than reasoning is, and spiritual first of all. Love is the foundament of family and any relations, the love to the neighbor – is the base of tolerant and humane society. Scientific novelty is that basing on multidisciplinary analysis concept of love is being probletimised. It is suggested the concept of love based on Christianity and it is shown its advantages. Human nature, especially its spiritual dimention was considered and thought in the work for the questin of what are feelings for human existence. The sphere of feelings in society is analized in main spheres of its manifestiaions. Neitzsche thought that philosophy and European civilization from the very beginning gravitated to rationality and rational reasoning of the world. In the history of philosophy we can see that it is so, and we can also see that rational was considered not as an important but as the only and main trend of human nature. Of course, we will not deny Descartes and many other philosophers who thought the ability the ability to think foundamental in human nature. However, the multiple philosophical works and scientific researches say that human spiritual nature is complex and feelings has one of the main roles in it. The concept of feelings that in many questions is based on Christian thought is suggested in this work, and this concept suggests that feeling as well as reasoning is the principle of the soul. In this work it is justified with three methods. With general logical methods that are used in any philosophical research, and that were envented in Philosophy. Secondly, history of philosophy method – we performed the search of similarities to this hypothesis in history of philosophy. Such ideas were found first of all in Christian Philosophy, for example many fathers of the church also write about importance of love accordings to Christianity as main two commandments of Christianity are love to God and love to neighbor. Third way of justifying the concept is the analisis of foundamental works in medical sciences. We analize Philosophy of science and the data of clinical Psychology, Biology, neuro-sciences, where one can see that love is essencial and important in our psychological life [72], [147], [148], [220], [225], [247], [254], [128], [108], [109], [107], [90], [82] [64]. It is important also to consider why since particular time in Philosophy feelings were considered, as sin and passions that lead to a sin. Such thought starts to form paralelly in Middle Ages. To reply it is suggested a hypothesis that wrong feelings can really cause sin but analogically wrong thoughts may cause sin. Both are mistake and pathology of spiritual life. Thus, feelings are divided in this work to wright and wrong. It is accented that Christian concept of love is contemporary topical because Christianity is one of the fundaments of modern civilization and because it really reflects an important side of human nature. It is made a conclusion that feelings are an important side of human spiritual nature and to love is not less important than to think or to study the world. This work can give the basis for necessary further research of feelings phenomenon in future and to help us finally to understand ourselves and our own spiritual needs. In future our research may give material to Christian Anthropology, Onthology and other sciences for further researches and to become a base for new philosophical works and thoughts. Following results of the research were obtained: 1. For the first time it is claimed the necessity of addition to Descartes rational parpdygm of human with one more substance – sensitiveness. 2. For the first time it is suggested original evolutional approach to understanding of feelings. 3. For the first time it is suggested author’s concept “Real is a mechanics of Divine”. 4. It is shown that Christian concept of love doesn’t have contradictions with understanding of concept of love in other spheres of modern scial conscioussness, such as philosophy, science and culture, and Christianity itself is the religion of αγαπή, that improves meaning of concept of love today. 5. It is analyzed in what spheres of social activity of human there can be realized manifistations of feelings in modern society and are made suggestions about their functioning in these spheres. 6. It is made an accent on the necessity of post-Enlightenment and post postmodern project about love, that is already appearing in modern phenomenological and scientific research. 7. It is improved the undertanding of Christian concept of love. Practical meaning of the work: there is practical meaning not only for philosophy. Philosophy is strongly related with the society as elite culture is related with mass culture. New fashionable philosophical ideas quickly get to the culture through many mechanisms like for example conceptual art. This work gives a value of feelings in the life of human and society, it makes an accent on Christian thought for renewing studies of love in modern science. This work is written for clearifying of feelings from the critics that not long ago took place in rudimental theory and other related theories. In this work there will be realized a try to show the importance of acknowledging and accepting of love as something that is substantial for human spiritual nature.

Опис

Ключові слова

дисертація, любов, душа, почуття, антропологія, людина, парадигма, раціональність, чуттєве, християнство, ідентичність, культура, філософія, аналіз, етика, love, soul, feelings, anthropology, human, spirituality, paradygm, rationality, sentio, Christianity, identity, culture, philosophy, analysis, ethics

Бібліографічний опис

Фідровська М. Г. Християнський концепт любові в сучасній культурі: філософсько-антропологічний аналіз [Електронний ресурс] : дис. ... д-ра філософії : спец. 033 : галузь знань 03 / Марія Георгіївна Фідровська ; наук. керівник Тарароєв Я. В. ; Нац. техн. ун-т "Харків. політехн. ін-т". – Харків, 2023. – 165 с. – Бібліогр.: с. 136-159. – укр.

Зібрання