Екологія перекладу англійських модальних дієслів

Abstract

В умовах глобалізації, посилення суспільної уваги до процесів, що протікають у навколишньому середовищі, що викликані кліматичної кризою та глобальним потеплінням, значної активізації набуває розповсюдження так званого «зеленого порядку денного» (green agenda). Безумовно, одну із найважливіших ролей у всіх аспектах життя відіграє людська мова. Тим важливішим є наслідки «когнітивної революції» середини-кінця ХХ сторіччя, що обумовила можливість поєднання таких різних, але, як виявилося, значно дотичних один до одного, елементів гуманітарного знання як екологія та мовознавство. Внаслідок цього утворився цікавий бленд, що наразі відомий як в національному, так і в зарубіжному науковому просторі, під парасольковим терміном «еколінгвістика». Значущість та актуальність еколінгвістичних розвідок підтримується значним обсягом статей, дисертацій та наукових проєктів, що наразі розробляються в Україні та поза її межами. Одним із таких проєктів є дослідження екології перекладу, що виокремлюється деякими вченими як нова самостійна галузь модерного перекладознавства. Саме питанню екології перекладу присвячено цю роботу, де об’єктом дослідження обрано сучасний англійськомовний науково-технічний дискурс, а предметом – особливості передачі англійських модальних дієслів та конструкцій українською. У процесі дослідження нами було установлено, що екологія перекладу є, безумовно, відгалуженням еколінгвістики – сучасної мовознавчої дисципліни, розробленням якої опікуються фахівці в Україні та за кордоном, а основним лейтмотивом еко-перекладознавчих студій є аналіз правильності та адекватності передачі змісту вихідного тексту мовою перекладу. На основі аналізу ілюстративного матеріалу, дібраного з корпусу англійськомовних текстів науково-технічної тематики, з’ясовано, що при перекладі англійських модальних конструкцій потрібно зважати на суттєві відмінності між семантично-конотативною системою англійської та української мов, що пояснюються їхньої типологією, де перша слугує прикладом аналітичної мовної системи, а друга – синтетичної.In the context of globalization, a substantial increase in public attention to the processes occurring in the environment caused by the climate crisis and global warming, the so-called ‘green agenda’ is gaining significant importance. Undoubtedly, human language plays one of the most important roles in all aspects of life. Therefore, even more important are the consequences of the ‘cognitive revolution’ of the mid-late twentieth century which made it possible to combine such different, but, as it has turned out, significantly related elements of humanitarian knowledge as ecology and linguistics. As a result, an interesting blend was formed, which is now known both in the national and foreign scientific space, under the umbrella term ‘ecolinguistics’. The importance and relevance of ecolinguistic research is supported by a significant number of articles, dissertations, and research projects currently being developed in Ukraine and beyond. One of such projects is the study of translation ecology which is singled out by some scholars as a new independent branch of modern translation studies. This article is devoted to the issue of translation ecology where the object matter of research is modern English scientific and technical discourse, its subject matter being the peculiarities of the translation of English modal verbs and constructions into Ukrainian. In the course of the research, we have found that the ecology of translation is, of course, a branch of ecolinguistics – a modern linguistic discipline the development of which is being studied by specialists in Ukraine and abroad, and the main topic of eco-translation studies is the analysis of the correctness and adequacy of the content transfer of the source text into the target language. Based on the analysis of the illustrative material selected from the corpus of English texts on scientific and technical topics, it has been found that when translating English modal constructions it is necessary to take into account the significant differences between the semantic-conotative systems of the English and Ukrainian languages which can be explained by their typology where the former is an example of an analytical language system, and the latter – synthetic.