Роль туристичного краєзнавства у формуванні конкурентоспроможного туристичного продукту

Abstract

У статті здійснено комплексне дослідження ролі туристичного краєзнавства у формуванні конкурентоспроможного туристичного продукту в умовах глобалізаційних процесів, зростаючої конкуренції на міжнародному туристичному ринку та необхідності забезпечення сталого розвитку регіонів. Туризм у сучасних соціально-економічних реаліях постає не лише як форма дозвілля, а й як інструмент регіонального розвитку, міжкультурної комунікації та збереження національної ідентичності. Одним із ключових шляхів досягнення цього балансу визначено інтеграцію краєзнавчого підходу, який забезпечує поєднання історико-культурних, природних та нематеріальних ресурсів із сучасними механізмами управління і просування. У роботі запропоновано чотириетапну модель формування туристичного продукту: ідентифікація ресурсів, оцінювання туристичної цінності, інтерпретація й тематизація та маркетингова реалізація. Така послідовність дозволяє не лише систематизувати локальні ресурси, але й надати їм нового змістового та емоційного наповнення, що підсилює їхню автентичність і ринкову привабливість. Підкреслюється, що ефективність моделі істотно зростає при застосуванні підходів співпраці між громадами, державними інституціями та бізнесом у межах моделі 3P (People–Public–Private), а також завдяки формуванню туристичних кластерів, які забезпечують синергію культурних, природних, економічних та соціальних чинників. Особливу увагу приділено прикладу Полтавської області, де поєднання культурної спадщини (Національний музей-заповідник "Поле Полтавської битви", гончарство в Опішні), природних ландшафтів (Диканський регіональний парк), гастрономічних традицій (фестиваль "Полтавська галушка") та сучасних цифрових рішень (інтерактивні карти, VR/AR-реконструкції, мобільні застосунки) демонструє практичні можливості краєзнавчого підходу у створенні конкурентоспроможних туристичних продуктів. Водночас дослідження засвідчило наявність низки системних проблем: кадровий дефіцит у сфері туризму, відсутність уніфікованих методик оцінювання туристичної цінності ресурсів, недостатній рівень інфраструктури, ризики надмірної комерціалізації та цифровий розрив між центрами й периферійними громадами. Важливою складовою визначено освітній потенціал туристичного краєзнавства. Включення його елементів в освітні програми університетів сприяє формуванню у студентів аналітичних і практичних компетентностей, навичок інтерпретації та брендингу територій, виховує повагу до культурної спадщини та підвищує рівень професійної підготовки кадрів для туристичної сфери. Це створює основу для впровадження інноваційних стратегій розвитку туризму, орієнтованих на креативність, сталість і глобальну конкурентоспроможність. Узагальнюючи результати, доведено, що туристичне краєзнавство є системоутворюючим елементом сучасного туризму, здатним поєднувати культурне збереження, економічне зростання, соціальну інтеграцію та екологічну відповідальність. Його комплексна реалізація, підкріплена науково-методичною базою, інституційною підтримкою та активною співпрацею громади, влади й бізнесу, може забезпечити перетворення українських регіонів, зокрема Полтавщини, на потужні центри культурного, освітнього й рекреаційного туризму, зміцнюючи позиції України на міжнародному туристичному ринку.

The article presents a comprehensive study of the role of tourist local studies in shaping a competitive tourist product in the context of globalization, increasing competition in the international tourism market, and the need to ensure sustainable regional development. Tourism in modern socioeconomic realities appears not only as a form of leisure but also as a tool of regional development, intercultural communication, and preservation of national identity. One of the key ways to achieve this balance is the integration of a local studies approach, which ensures the combination of historical-cultural, natural, and intangible resources with modern management and promotion mechanisms. The paper proposes a four-stage model of tourism product development: resource identification, assessment of tourist value, interpretation and thematization, and marketing implementation. This sequence not only systematizes local resources but also gives them new semantic and emotional content, enhancing their authenticity and market appeal. It is emphasized that the effectiveness of the model significantly increases when applying cooperation approaches between communities, public institutions, and business within the 3P model (People–Public–Private), as well as through the formation of tourism clusters that ensure the synergy of cultural, natural, economic, and social factors. Special attention is paid to the case of Poltava region, where the combination of cultural heritage (the National Museum-Reserve «Field of the Battle of Poltava», pottery in Opishnia), natural landscapes (Dykanka Regional Landscape Park), gastronomic traditions (the «Poltava Dumpling» festival), and modern digital solutions (interactive maps, VR/AR reconstructions, mobile applications) demonstrates the practical possibilities of the local studies approach in creating competitive tourist products. At the same time, the study revealed a number of systemic problems: shortage of qualified personnel in the tourism sector, lack of unified methodologies for assessing the tourist value of resources, insufficient infrastructure, risks of excessive commercialization, and the digital gap between central and peripheral communities. The educational potential of tourist local studies is highlighted as a crucial component. Including its elements in university curricula contributes to the formation of students’ analytical and practical competencies, skills of interpretation and territorial branding, fosters respect for cultural heritage, and raises the quality of professional training of specialists in the tourism sector. This creates the basis for implementing innovative tourism development strategies focused on creativity, sustainability, and global competitiveness. Summarizing the results, the author concludes that tourist local studies constitute a system-forming element of modern tourism, capable of combining cultural preservation, economic growth, social integration, and ecological responsibility. Its comprehensive implementation, supported by a scientific and methodological framework, institutional backing, and active cooperation between communities, government, and business, can transform Ukrainian regions, particularly Poltava, into powerful centers of cultural, educational, and recreational tourism, strengthening Ukraine’s position in the international tourism market.