Феномен здоров'я у структурі людського буття: екзистенційно-антропологічний аналіз

Abstract

У статті досліджується феномен здоров'я не лише як фізичну стійкість, а, насамперед, духовну, смислову та етичну здатність людини. Автори статті виносять на обговорення питання щодо обмеженості біомедичної парадигми, яка розглядає феномен здоров'я як суто набір фізіологічних показників. Також автори наголошують на тому, що втрата здоров'я може мати прямі зв'язки із відчуттям страху або відчуттям втрати зв'язків із оточуючим суспільством, доходять висновку, що хвороба може стати саме тим періодом у житті, коли людина відчуває всю крихкість людського існування. Отже, здоров'я і хвороба – не антагоністи, а полюси єдиного процесу життя. Доведено, що здоров'я перестає бути об'єктом вимірювання й набуває статусу категорії існування – способу буття людини у світі, а філософський аналіз здоров'я розкриває його як модель людського буття, у якій поєднані біологічне, екзистенційне й етичне.

The article studies the phenomenon of health not only as physical stability, but primarily as a person's spiritual, semantic, and ethical ability. The authors of the article raise the issue of the limitations of the biomedical paradigm, which considers the health phenomenon as a purely set of physiological indicators. The authors also emphasize that loss of health can be directly linked to feelings of fear or a sense of connection loss with society. The authors of the work conclude that illness can be the very period in life when a person feels the fragility of human existence. Therefore, health and illness are not antagonists, but poles of a life process.