Обчислювальний підхід моделювання термо-напруженого стану шини на основі алгоритму аналізу її самонагріву. Частина 1 – теоретичні основи підходу

Abstract

Еластоміри та їхні композити широко використовуються в сучасній інноваційній техніці: для виробництва авіаційних та автомобільних шин, антивібраційних елементів (гумові, гумо-металеві пружини), демпферів, еластомірних підшипників, застосовуються у підвісах валів, як прокладки між деталями конструкцій, опорних частин та кріплень. Еластомірні елементи конструкцій мають високу динамічну навантаженість, зокрема циклічного характеру, що супроводжується утворенням петель гістерезису та, як наслідок, виникнення явища самонагрівання. Підвищення температури у середині матеріалів викликає суттєві зміни у їхніх механічних властивостях, знижує характеристики міцності, прискорює процеси старіння та деградації, завдає істотного впливу протіканню втомних процесів.

Elastomers and their composites are widely used in modern innovative technology: for the production of aviation and automobile tires, anti-vibration elements (rubber, rubber-metal springs), dampers, elastomeric bearings. Also they are used in shaft suspensions, as spacers between structural parts, supporting parts and fasteners. Elastomeric elements of structures have a high dynamic load, in particular of a cyclic nature, which is accompanied by the formation of hystere-sis loops and, as a result, the occurrence of the phenomenon of self-heating. An increase in temperature in the middle of materials causes significant changes in their mechanical properties, reduces strength characteristics, accelerates aging and degradation processes, and has a significant impact on fatigue processes.