Стратегічне управління людськими ресурсами як детермінанта конкурентоспроможності національного господарства в міжнародному бізнесі

Abstract

Стаття присвячена дослідженню ефективного стратегічного управління людськими ресурсами як ключової детермінанти конкурентоспроможності національного господарства та підприємств у міжнародному бізнесі. У статті аналізується взаємозв'язок між управлінням персоналом, розвитком антикризового мислення менеджерів і застосуванням комплексних підходів до мотивації, адаптації, оцінки результативності та утримання ключових фахівців у глобальному бізнес-середовищі. Особлива увага приділяється інформаційним і психологічним бар'єрам, що виникають через недостатній досвід керівництва, тривалому процесу формування стратегічного мислення керівництва та адаптації корпоративних стратегій до динамічних змін міжнародних ринків. Розглядаються також аспекти управління ризиками, пов'язаними з міжнародними операціями, включно з правовими, економічними та культурними факторами, що можуть впливати на ефективність персоналу та реалізацію стратегічних цілей. Висвітлюється значення адаптації HR-політик до різних ринків і регіонів, що дозволяє забезпечити єдність корпоративних стандартів та водночас враховувати місцеві особливості. The article is devoted to the study of effective strategic human resource management as a key determinant of the competitiveness of the national economy and companies in international business. It analyzes the relationship between personnel management, the development of managers'anticrisis thinking, and the use of integrated approaches to motivation, adaptation, performance assessment, and retention of key specialists in the global business environment. Special attention is paid to informational and psychological barriers that arise due to insufficient experience in crisis management, the lengthy process of forming strategic thinking among management, and the adaptation of corporate strategies to dynamic changes in international markets. The article also considers aspects of risk management associated with international operations, including legal, economic, and cultural factors that can affect staff effectiveness and the implementation of strategic goals. The importance of adapting HR policies to different markets and regions is emphasized, as this allows companies to maintain unified corporate standards while simultaneously taking local specificities into account.