Вплив термічної обробки на штампову сталь 4Х4Н5М4Ф2 та встановлення її фізико-механічних властивостей

Abstract

Наведено результати досліджень після термічної обробки (гартування та відпуску) легованої конструкційної сталі марки 4Х4Н5М4Ф2 в литому та кованому стані. Рекомендовано здійснювати часткову перекристалізацію (неповний відпал) дослідної сталі (4Х4Н5М4Ф2) за температури 750±20 °С. Запропоновано здійснювати термо-деформаційну обробку (ковка за температури 1170±20 °С), що підвищило у два рази бал зерна гартованої сталі та ударну в’язкість у п’ять разів після відпуску. Встановлено оптимальний температурний режим гартування (1095±5 °С) литої та кованої сталі, твердість якої співпадає на рівні 56 HRC. Показано бал зерна в литому та кованому стані (№3 – №6 та №6 – №8, відповідно) дослідженої сталі залежно від температури гартування (1050–1110 °С). Встановлена залежність між твердістю та питомою електричною провідністю сталі після гартування у порівнянні з литим та кованим станом. Встановлено, що при оптимізованих режимів термічної обробки дослідженої сталі визначалось за мінімальним значенням параметру – питомої електричної провідності. Так для оптимального значення за температурою гартування сталі (1095 ºС) питома електрична провідність становила 0,075 Ом·мм2/м, а при відпуску (595 ºС) – 0,0415 Ом·мм2/м. Запропоновано методичний підхід після гартування сталі, що дозволяє проводити контроль температурного режиму при нагріві штампового інструменту. Встановлено, що після гартування сталі, найбільшу провідність має кована, ніж лита сталь. Представлено фізико-механічні властивості (поріг міцності, ударна в’язкість, твердість, мікротвердість у структурі металу та питома електрична провідність) дослідженої гартованої сталі (литої та кованої) після відпуску. Встановлено підвищення твердості та міцності литої сталі при відпуску за температур від 450 до 500°С, що забезпечується виділенням карбідної складової, де спостерігається інтенсивне підвищення мікротвердості. Встановлено, відпускну крихкість дослідженої сталі за температури 475±15 °С. Показано аномальне зниження ударної в’язкості (до15 Дж/см2) та інтенсивне підвищення питомої електричної провідності литої та кованої сталі при відпускної крихкості. Встановлено збільшення мікротвердості сталі, що впливає на підвищення зносостійкості та ресурсу експлуатації штампового інструменту. Встановлено, що при повторному нагріві (відпуску), провідність сталі збільшується, а також інтенсивно змінюється структурно-чутлива механічна характеристика (ударна в’язкість), яка підвищується у два рази в інтервалі температур відпускної крихкості 475±15 ºС. Це дає можливість підвищити ресурс експлуатації пресового інструменту (філь’єри) зі сталі 4Х4Н5М4Ф2 для гарячого деформування алюмінієвого сплаву в інтервалі робочих температур 450-500 °С.

The results of researches after heat treatment (hardening and tempering) of alloyed structural steel of grade 4Kh4N5М4F2 in cast and forged state are given. It is recommended to carry out partial recrystallization (incomplete annealing) of the experimental steel (4Kh4N5М4F2) at a temperature of 750±20 °С. It is recommended to carry out thermo-deformation treatment (forging at a temperature of 1170±20 °C), which doubled the grain yield of hardened steel and increased the toughness five times after tempering. The optimal temperature mode of hardening (1095±5 °С) of cast and forged steel, the hardness of which coincides at the level of 56 HRC, is established. The grain score in cast and forged state (№3–№6 and №6–№8, respectively) of the investigated steel depending on the quenching temperature (1050–1110 °С) is shown. The dependence between hardness and specific electrical conductivity ofsteel after hardening in comparison with cast and forged state is established. It is established that at optimized modes of heat treatment of the investigated steel it was determined by the minimum value of the parameter – specific electrical conductivity. Thus, for the optimal value of the tempering temperature of steel (1095 ºC), the specificelectrical conductivity was 0,075 Ohm•mm2/ m, and at tempering (595 ºC) – 0,0415 Ohm•mm2/m. The methodical approach after hardening of steel is offered that allows carrying out control of a temperature mode at heating of the stamp tool. It is established that after hardening of steel, forged has the highest conductivity than cast. Physico-mechanical properties (strength threshold, impact strength, hardness, microhardness in the metal structure and specific electrical conductivity) of the investigated hardened steel (cast and forged) after tempering are presented. An increase in the hardness and strength of cast steel during tempering at temperatures from 450 to 500 °C, which is provided by the release of the carbide component, where there is an intensive increase in microhardness. It was found that the tempering brittleness of the investigated steel at a temperature of 475±15 °C. An anomalous decrease in impact strength (up to 15 J/cm2) and an intensive increase in the specific electrical conductivity of cast and forged steel at tempering brittleness are shown. The increase of microhardness of the investigated steel is established, which promotes increase of wear resistance and increase of service life of the stamping tool. It is established that during reheating (tempering), the conductivity in steel increases, and the structurally sensitive mechanicalcharacteristic (impact strength) changes intensively, which increases twice in the range of tempering brittleness temperatures of 475±15 ºС. This makes it possible to increase the service life of the press tool (die) made of steel 4Kh4N5M4F2 for hot deformation of aluminum alloy in the temperature range 450-500 °C.