Фізико-хімічне підгрунтя інноваційних технологій в царині фотокаталізу

Abstract

Проаналізовано фізико-хімічне підгрунтя синтезу фотокаталітичних матеріалів на металевих платформах в термінах перебудови промислового виробництва країни згідно до нової парадигми Індустрії 4.0. Визначено імовірні шляхи підвищення функціональних властивостей таких матеріалів на прикладі діоксиду титану, як найбільш ефективного і доступного матеріала для створення фотокаталізаторів, шляхом допування сполуками неметалів і металів або створення композитів і нестехіометричних оксидів. Запропоновано варіативний шлях створення гетерооксидних композитів шляхом інверсії елементів структуротвірних матриць і зміцнювальної фази. Наведено ґрунтовний аналіз проблем, які виникають при поверхневій обробці високолегованих сплавів вентильних металів за електрохімічними технологіями, та визначено напрямки розв’язання таких проблем за рахунок гомогенізації поверхневих шарів оброблюваних матеріалів. Запропоновано технологічну схему реалізації такої методології за варіативними сценаріями із застосуванням плазмо-електролітного оксидування. Встановлено відмінність електрохімічних характеристик гетерооксидних композитів залежно від природи допувальних елементів, що цілком узгоджується з природою допантів.An analysis of the physical and chemical foundations of the synthesis of photocatalytic materials on metal platforms was carried out in terms of the restructuring of the country's industrial production according to the new Industry 4.0 paradigm. Possible ways to improve the functional properties of such materials are determined using titanium dioxide as the most effective and accessible material for creating photocatalysts by doping with non-metal and metal compounds or creating composites and non-stoichiometric oxides as an example. A variant way of creating heterooxide composites by inversion of the elements of the structure-forming matrices and the strengthening phase is proposed. A detailed analysis of the problems arising during the surface treatment of high-alloy valve metal alloys by electrochemical technologies is given, and directions for solving such problems due to the homogenization of the surface layers of the processed materials are determined. A technological scheme for the implementation of such a methodology for variable scenarios using plasma-electrolyte oxidation is proposed. The difference in the electrochemical characteristics of heterooxide composites depending on the nature of the dopants was established, which is fully consistent with the nature of the latter.