Impact of the new normality on strategic management and project & program management

Abstract

Відповідно до репрезентативних теорій стратегії Генрі Мінцберга, Лоуренса Фрідмана та інших, стратегія — це загальний план досягнення однієї або кількох довгострокових або загальних цілей в умовах невизначеності; стратегія передбачає встановлення цілей і пріоритетів, визначення дій для досягнення цілей і мобілізацію ресурсів для виконання дій. Стратегію можна класифікувати на 1) планову стратегію, наприклад, стратегія, що випливає з місії корпорації; 2) стратегія диференціації для конкуренції на конкурентному ринку; і 3) умовна стратегія, щоб надати корпорації можливість адаптуватися до змін екосистеми. Будучи частиною досліджень з управління проєктами, ця стаття зосереджується на стратегії типу 3) і аналізує, як стратегічне управління в цій категорії, яке зазвичай здійснюється з використанням управління проєктами, програмами та портфелями (PPPM) як засобу реалізації, зазнає впливу або буде зазнавати впливу нової нормальності. Нова нормальність включає такі фактори, як характери світу VUCA; порушення в технологіях, економіці та суспільстві; зміна клімату; зелена економіка; ланцюжок епідемій або пандемій; і цифрова трансформація. Ці фактори обумовлюють гнучкі перспективи, позиціонування та планування умовної стратегії та оновлені способи реалізації стратегій за допомогою стратегічного управління та PPPM відповідно до теорії Мінцберга. У цій роботі, після вивчення впливу факторів нової нормальності на умовну стратегію, пропонується концептуальна основа та стислі обговорення гнучких елементів корпоративних підприємств за новою нормальністю, які реалізуються за допомогою прикладного управління проєктами, а також авторських методологій та ставлення до навчання впоратися з порушенням. Елементи гнучкості об’єднані в гнучкість у середньостроковому корпоративному плануванні, засоби корпоративної гнучкості, гнучкість розвитку бізнесу за проєктами та управління проєктами, що адаптується до гнучкості. На завершення пропонується погляд автора на моделі проєктів та управління проєктами в новій нормальності.