Проблема часу в логіці історії

Abstract

У статті загострюється темпоральна проблематика в кордонах логіки історії. Вона торкається конфронтації між часом події, нарації й сприйняття історичного наративу. Уникнення цієї конфронтації виявляється можливим за допомогою освоєння техніки ігор з часом. Вільний рух знаків, вже не репрезентуючих зміст, а лише відтворюючих жести історії, відбито в деконструктивістській логіці серіацій копій і симулякрів. Стверджується нова, динамічна модель вираження історії, яка не задає смислів, але забезпечує їх народження та відкриття імовірнісних істин в результаті зіткнення численних контрфактів, що відбувається вже за межами цілісного переживання часу.

Timely problems in circumscriptions of history are pointed in this article. It touches on the confrontation between the time of event, the narration and understanding the historical narration. It’s possible to avoid such confrontation with the help of assimilation of the technics of the time games. The free movement of symbols which don’t represent any sense, but only show the gestures of history, is reflected in the deconstructive logic of the serie of deplicates and simulacres. A new dynamic model of expression of history is confirmed, it doesn’t provide any sense but insures both its appearance and the discovery of probable truths as a result of an impact of numerous counter-facts. It proceed beyond limits of the whole experienced period of time.