Роль медіатора в управлінні командами арт-проєктів

Abstract

В роботі розглянуто та проаналізовано підходи до формування проєктних команд. Визначені недоліки, імовірність і доцільність застосування кожного підходу до реалізації арт-проєктів. Розглянуто і проаналізовано підходи до командоутворення і параметри визначення злагодженої командної роботи, що безпосередньо вливають на її ефективність. Наведено аргументи доцільності залучення фахівця з психології як для організації в цілому, так і для проєктної команди під час реалізації конкретного проєкту. Наведено аргументи доцільності залучення медіатора до проєктів будь-якої сфери і, особливо, до арт-проєктів. З’ясовано ролі і задачі фахівців з психології та медіації в управлінні командами арт-проєктів з метою проаналізувати функціональні подібності та відмінності в їх роботі. На основі цього аналізу сформовано матрицю розподілу функцій, де визначено: які з найбільш поширених ситуацій в роботі над арт-проєктом лежать в межах компетенцій психолога, а які потребують втручання безпосередньо медіатора. Даний аналіз доводить необхідність залучення, разом із психологом, професійного фахівця з медіації до реалізації арт-проєктів для більш ефективного результату вирішення конфліктних ситуацій та спірних питань, включно з врегулюванням конфліктів інтересів, що виникають в процесі узгодження та укладання угод і заключення договорів. Дана матриця може використовуватися не лише для арт-проєктів, а й бути корисним інструментом для проєктного менеджера під час розподілу функцій при залученні медіатора до проєктів будь-якої сфери. Розглянуто два способи залучення медіатора до арт-проєкту: як штатного працівника організації та запрошення зовнішнього фахівця до роботи над конкретним проєктом. Проаналізовано переваги і недоліки кожного з них. Результат аналізу свідчить про неможливість однозначно визначити оптимальний спосіб для всіх арт-проєктів. Виходячи з пріоритетів замовника арт-проєкту та оцінки параметрів переваг і недоліків кожного способу, проєктний менеджер обирає спосіб залучення медіатора до кожного арт-проєкту окремо.The paper reviews and analyzes approaches to the formation of project teams. The disadvantages, probability and feasibility of applying each approach to the implementation of art projects are identified. Approaches to team building and parameters for determining well-coordinated teamwork that directly affect its effectiveness are considered and analyzed. Arguments are presented for the expediency of involving a psychology specialist both for the organization as a whole and for the project team during the implementation of a specific project. Arguments are presented for the expediency of involving a mediator in projects of any field and, especially, in art projects. The roles and tasks of psychology and mediation specialists in managing art project teams are clarified in order to analyze the functional similarities and differences in their work. On the basis o f this analysis, a matrix of distribution of functions is formed, which determines which of the most common situations in the work on an art project are within the competence of a psychologist, and which require the intervention of a mediator. This analysis proves the need to involve a professional mediation specialist in the implementation of art projects, along with a psychologist, for a more effective outcome in resolving conflicts and disputes, including the settlement of conflicts of interest arising in the process of negotiating and concluding agreements and contracts. This matrix can be used not only for art projects, but also as a useful tool for a project manager in the distribution of functions when engaging a mediator in projects of any kind. Two ways of involving a mediator in an art project are considered: as a full-time employee of the organization and inviting an external specialist to work on a specific project. The advantages and disadvantages of each of them are analyzed. The result of the analysis shows that it is impossible to unambiguously determine the optimal method for all art projects. Based on the priorities of the art project customer and an assessment of the advantages and disadvantages of each method, the project manager chooses the method of involving a mediator in each art project separately.