Психологічна безпека лікаря: індивідуальні ресурси, суб'єктивне бачення та типологія в сучасних умовах

Abstract

У статті розглянуто психологічну безпеку лікаря як внутрішній ресурс в сучасних умовах професійних викликів. Наведено результати емпіричного дослідження за участю 112 лікарів. Використано опитувальник емоційного інтелекту Холла, шкалу резильєнтності Коннора–Девідсона та відкрите запитання для збору суб’єктивних уявлень про психологічну безпеку. Встановлено варіативність рівнів емоційного інтелекту та резильєнтності медиків; кластерний аналіз виокремив три групи – з низьким, середнім та високим рівнем внутрішніх ресурсів (близько 33 %, 47 % та 20 % вибірки відповідно). З’ясовано що, лікарі найчастіше пов’язують свою психологічну безпеку із захищеністю від агресії пацієнтів, збалансованим робочим навантаженням та підтримкою колег і керівництва. Виявлено тісний позитивний зв’язок між емоційним інтелектом та резильєнтністю (r≈0.67) та відсутність залежності цих показників від віку чи стажу роботи. Зроблено висновок, що психологічна безпека лікаря має багатовимірний характер, поєднуючи зовнішні та внутрішні чинники, а для її підвищення потрібні комплексні заходи – створення підтримувального робочого середовища та розвиток індивідуальних психологічних ресурсів медиків.

This study examines physicians’ psychological safety as an internal resource amid modern challenges. A survey of 112 doctors measured their emotional intelligence (EI), resilience, and gathered personal definitions of “psychological safety.” Cluster analysis identified three profiles: about one-third of doctors had low EI and resilience, nearly half moderate, and around one-fifth high. Doctors most often described feeling safe at work as being protected from patient aggression, having a balanced workload, and receiving support from colleagues and management. EI was strongly correlated with resilience. These findings show that doctors’ psychological safety is multi-dimensional, combining external factors (organizational and social support) with internal factors (personal coping resources). The study underscores the need for measures to improve work environments and to strengthen physicians’ individual resilience and emotional skills.