Цифровізація економіки як драйвер інноваційних змін у зайнятості та HR-технологіях: виклики, загрози, перспективи

Abstract

Стаття присвячена дослідженню впливу цифровізації економіки на трансформацію сфери зайнятості та розвиток HR-технологій в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення України. Розкрито сутність цифрової трансформації як ключового драйвера економічних змін, що формує нову архітектуру ринку праці та змінює зміст професійної діяльності. Використано методи аналізу, порівняння та систематизації, що дозволило комплексно оцінити структурні зрушення у професійно-кваліфікаційному складі кадрів під впливом технологічних та безпекових чинників. Визначено ключові напрями трансформації – перехід до гібридних моделей роботи, поляризацію попиту на робочу силу та інтелектуалізацію трудових функцій. Показано, що війна та цифровізація діють синергічно: прискорюють відмирання рутинних адміністративних професій та стимулюють появу нових видів діяльності у сферах оборонних технологій, кібербезпеки та енергонезалежності. Систематизовано основні виклики та загрози для людського капіталу (технологічне безробіття, цифрове виснаження) та обґрунтовано роль цифрових компетентностей як головного чинника конкурентоспроможності фахівця. Запропоновано шляхи використання сучасних HR-технологій (аналітика добробуту, платформи адаптивного навчання) для мінімізації ризиків та гуманізації трудових відносин. Розкрито практичне значення адаптації системи управління персоналом до умов цифрової економіки, що забезпечить ефективне використання трудового потенціалу та підвищення вартості людського капіталу в нових реаліях.The article is devoted to the study of the impact of economic digitalization on the transformation of the employment sphere and the development of HR technologies in the conditions of martial law and post-war recovery of Ukraine. The essence of digital transformation is revealed as a key driver of economic changes that shapes a new labor market architecture and alters the content of professional activity. Methods of analysis, comparison, and systematization were used, which allowed for a comprehensive assessment of structural shifts in the professional and qualification composition of personnel under the influence of technological and security factors. Key areas of transformation are identified – the transition to hybrid work models, polarization of labor demand, and intellectualization of labor functions. It is shown that the war and digitalization act synergistically: they accelerate the obsolescence of routine administrative professions and stimulate the emergence of new activities in the fields of defense technologies, cybersecurity, and energy independence. The main challenges and threats to human capital (technological unemployment, digital burnout) are systematized, and the role of digital competencies as the main factor of specialist competitiveness is substantiated. Ways to use modern HR technologies (well-being analytics, adaptive learning platforms) to minimize risks and humanize labor relations are proposed. The practical significance of adapting the personnel management system to the conditions of the digital economy is revealed, which will ensure the effective use of labor potential and increase the value of human capital in the new realities.