Роль військових хабів у забезпеченні ефективної реінтеграції ветеранів

Abstract

Стаття присвячена дослідженню теоретичних, методичних та практичних засад функціонування військових хабів як інноваційної інституційної форми підтримки ветеранів у процесі їхньої соціальної, психологічної та професійної реінтеграції. У роботі обґрунтовано актуальність проблематики, що зумовлена зростанням кількості військовослужбовців, які повертаються до цивільного життя, а також необхідністю формування цілісної державної системи підтримки. Визначено, що наявні механізми реінтеграції є фрагментованими та недостатньо координованими, що ускладнює доступ ветеранів до якісних послуг. На основі аналізу сучасних досліджень доведено ефективність моделей, які працюють за принципами "єдиного вікна", мультисекторального партнерства та мобільності сервісів, забезпечуючи комплексність і безперервність супроводу. У статті розкрито функціональні можливості військових хабів, що охоплюють психологічну підтримку, правові консультації, соціальний супровід, медичну навігацію, освітні програми, професійну адаптацію та сприяння працевлаштуванню. Особлива увага приділена важливості формування індивідуалізованих траєкторій реінтеграції, які враховують бойовий досвід, стан здоров'я, мотиваційні чинники та професійні потреби ветеранів. Підкреслено роль кваліфікованого персоналу та цифровізації як ключових чинників підвищення ефективності роботи військових хабів, зокрема через електронні сервіси, дистанційні консультації та аналітичні системи моніторингу результатів. Виявлено основні проблеми розвитку військових хабів, серед яких недостатнє фінансування, нерівномірність інфраструктури між регіонами, відсутність стандартизації послуг і потреба у формуванні інтегрованої державної політики. Зроблено висновок, що розбудова мережі військових хабів має стратегічне значення для підвищення рівня національної стійкості, зниження соціальної напруги, активізації економічного потенціалу ветеранів та формування інклюзивного суспільного середовища. Представлені результати можуть бути використані для подальших наукових досліджень і вдосконалення державної політики у сфері підтримки ветеранів. The article focuses on the theoretical, methodological, and practical principles governing the operation of military hubs as an innovative institutional framework for supporting veterans during their social, psychological, and professional reintegration. The paper substantiates the relevance of the issue, which is due to the increasing number of military personnel returning to civilian life, as well as the need to form a holistic state support system. It is determined that the existing reintegration mechanisms are fragmented and insufficiently coordinated, which complicates veterans' access to quality services. Based on the analysis of modern research, the effectiveness of models that operate on the principles of a "single window," multisectoral partnerships, and service mobility, ensuring comprehensiveness and continuity of support, has been proven. The article reveals the functional capabilities of military hubs, which include psychological support, legal consultations, social support, medical navigation, educational programs, professional adaptation, and employment assistance. Particular attention is paid to the importance of forming individualized reintegration trajectories that take into account combat experience, health status, motivational factors, and professional needs of veterans. The role of qualified personnel and digitalization as key factors in enhancing the efficiency of military hubs is emphasized, particularly through electronic services, remote consultations, and analytical systems for monitoring results. The primary challenges in developing military hubs are identified, including insufficient funding, uneven infrastructure across regions, a lack of standardized services, and the need for an integrated state policy. It is concluded that the development of a network of military hubs is of strategic importance for enhancing national resilience, mitigating social tensions, leveraging the economic potential of veterans, and fostering an inclusive social environment. The presented results can be used for further scientific research and improving state policy in the field of veteran support.