Пріоритетні ознаки якості, безпечності та екологічності харчових продуктів у споживчому виборі: транскордонне порівняння

Abstract

У статті ідентифіковано пріоритетні ознаки якості, безпечності та екологічності харчових продуктів у споживчому виборі та обґрунтовано доцільність оцінювання якості через сукупність ознак продукту. Показано, що традиційний фокус на загальних товарознавчих показниках є недостатнім для пояснення відмінностей у споживчих пріоритетах і не забезпечує належної доказовості для управлінських рішень у системі контролю якості. Здійснено транскордонне зіставлення профілів споживчого сприйняття, що дало змогу виявити домінування сенсорних ознак у структурі вибору та водночас підвищену увагу до ознак складу й безпечності, які слугують інструментом мінімізації ризиків. Обґрунтовано зростання значущості екологічних атрибутів у споживчих рішеннях і показано, що пріоритети найчастіше концентруються навколо параметрів упаковки, походження продукції та умов виробництва. Окремо акцентовано роль довіри до джерел інформації як критичного чинника для характеристик, які не можуть бути перевірені безпосередньо під час купівлі, та доведено доцільність посилення простежуваності й верифікації заявлених властивостей харчових продуктів.The article identifies priority cues of quality, safety, and environmental sustainability of food products in consumer choice and substantiates the feasibility of assessing quality through a set of product cues. It is shown that the traditional focus on general commodity indicators is insufficient to explain differences in consumer priorities and does not provide adequate evidence for management decisions in the quality control system. A cross-border comparison of consumer perception profiles has been conducted, which allowed identifying the dominance of sensory cues in the choice structure and, at the same time, increased attention to composition and safety cues, which serve as a tool for risk minimization. The increasing importance of environmental attributes in consumer decisions has been substantiated, and it is shown that priorities are most often concentrated around packaging parameters, product origin, and production conditions. Special emphasis is placed on the role of trust in information sources as a critical factor for characteristics that cannot be verified directly during purchase, and the feasibility of enhancing traceability and verification of declared food product properties is proven.