Управління процесами формування та оцінювання інтелектуального потенціалу машинобудівних

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 – Економіка (05 – Соціальні та поведінкові науки). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України, м. Харків, 2021. Роботу виконано на кафедрі "Менеджменту інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин" Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" за адресою: 61002, м. Харків, вул. Кирпичова 2. У дисертаційній роботі представлені результати дослідження теоретичних та науково-методичних положень, а також розробки практичних рекомендацій щодо удосконалення процесів формування, управління та оцінювання інтелектуального потенціалу машинобудівних підприємств. Об'єктом дослідження є процеси розвитку інтелектуального потенціалу машинобудівних підприємств. Предметом дослідження є сукупність теоретичних та методичних підходів та практичних розробок щодо оцінювання інтелектуального потенціалу машинобудівних підприємств. Методичною та теоретичною базою дослідження стали фундаментальні положення економічної теорії, методичні розробки та наукові праці провідних вчених з питань процесів розвитку інтелектуального потенціалу машинобудівних підприємств. При вирішенні завдань дисертаційного дослідження застосовано сучасні загальнонаукові та спеціальні методи: методи аналізу, синтезу, узагальнення та порівняння – для уточнення сутності економічних категорій; системного підходу – для систематизації показників впливу інтелектуального потенціалу; процесного та сценарного – при моделюванні алгоритму оцінювання інтелектуального потенціалу; статистичні та графічні – для аналізу сучасного стану інтелектуального потенціалу на машинобудівних підприємствах України; експертних оцінок – для виокремлення індикаторів та визначення їх впливу на розвиток інтелектуального потенціалу; структурно-логічного та економіко-математичного моделювання – для розробки методичних положень комплексного оцінювання інтелектуального потенціалу на машинобудівних підприємствах; абстрактно-логічного – для теоретичних узагальнень результатів дослідження. У вступі обґрунтовано актуальність задач дослідження, наведено наукову новизну та сформовано практичне значення одержаних результатів. В першому розділі здійснено дослідження та аналіз близьких за економічною сутністю, але не тотожних таких економічних категорій, як: інтелектуальний капітал, інтелектуальні ресурси, інтелектуальний потенціал, трудовий та економічний потенціал. Проведено детальний аналіз сучасного стану та перспективи розвитку інтелектуального потенціалу машинобудівної галузі України. Виділено причини, що перешкоджають вітчизняним підприємствам здійснювати інтелектуальну діяльність. Проведено дослідження та порівняльний аналіз існуючих методів оцінювання інтелектуального потенціалу машинобудівних підприємств. Визначено переваги та недоліки існуючих методів. В результаті дослідження запропоновано використання відповідних методів оцінювання інтелектуального потенціалу машинобудівних підприємств, що обумовлено їх особливостями, відмінністю критеріїв та показників. У другому розділі проведено дослідження методів формування інтелектуального потенціалу машинобудівних підприємств та наведено їх порівняльну характеристику. Досліджено та проаналізовано світові та вітчизняні тенденції розвитку інтелектуального потенціалу машинобудівної галузі. Проведено дослідження українського ринку промислових насосів. Сформовано систему показників впливу інтелектуального потенціалу машинобудівної галузі, з використанням експертно-аналітичних методів розроблено методичні положення по їх ранжуванню та визначенню вагових коефіцієнтів груп показників ефективності та окремих показників в складі кожної з груп окремо із урахуванням їхньої специфіки. Розроблено методичні рекомендації стосовно організації системи управління формування та розвитком інтелектуального потенціалу машинобудівного підприємства. У третьому розділі проведено дослідження стосовно розвитку методів оцінювання інтелектуального потенціалу машинобудівних підприємств та ефективності його використання. Визначено специфіку управління знаннями персоналу, спрямовану на безперервну освіту, що призведе до підвищення ефективності використання інтелектуального потенціалу промислового підприємства. Створено ефективну модель комплексної оцінки інтелектуального потенціалу машинобудівного підприємства, удосконалено теоретико-методичний підхід щодо визначення рівня інтелектуального потенціалу промислового підприємства, що на відміну від існуючих, ґрунтується на оптимальних значеннях його коефіцієнтів і не потребує бази порівняння, при цьому запобігає штучному завищенню рівня потенціалу та неправильному визначенню стратегічних напрямів розвитку інтелектуального потенціалу та неефективному вкладенню коштів в його підвищення. На прикладі насособудування, замінивши старе обладнання новим за рахунок впровадження інтелектуального потенціалу у вигляді висококваліфікованих фахівців з ремонту та обслуговування насосного обладнання вдалося досягти значної економії електроспоживання. Розраховано систему якісних та кількісних показників інтелектуального потенціалу, що має логічну та чітку структуру. Проведено комплексне оцінювання як окремих складових інтелектуального потенціалу, так і визначено інтелектуальний рівень підприємства в цілому. На основі удосконаленого декомпозиційно-агрегатного методу визначено оцінку рівня інтелектуального потенціалу конкуруючих машинобудівних підприємств Харківського промислового регіону. Наукова новизна проведеного дослідження полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних положень та практичних рекомендацій щодо управління процесами формування та оцінювання інтелектуального потенціалу машинобудівних підприємств. Удосконалено сутність економічної категорії «інтелектуальний потенціал», шляхом надання авторського визначення, яке на відмінну від існуючих, виокремлює та узагальнює найбільш спільні та відмінні риси для цього терміну, що дозволяє зрозуміти більш точну характеристику економічної категорії. В дисертаційній роботі також удосконалено систему показників та методів оцінювання інтелектуального потенціалу, яка на відмінну від існуючих положень, дозволяє ранжувати та визначати вагові коефіцієнти груп показників впливу на ефективність інтелектуального потенціалу та окремих показників в складі кожної групи окремо для кожного стану інтелектуального потенціалу з урахуванням особливостей кожного з них. Дістав подальшого розвитку методичний підхід до оцінювання рівня інтелектуального потенціалу машинобудівних підприємств, який, в порівнянні з існуючою практикою, дозволяє систематизувати методи оцінювання інтелектуального потенціалу, що надає можливості оцінити рівень інтелектуального потенціалу як за його окремими складовими, так і за комплексом в цілому. Набув розвитку концептуальний підхід до управління інтелектуальним потенціалом машинобудівного підприємства, на відмінну від існуючих, враховує процеси управління формуванням та використанням інтелектуального потенціалу, що надає можливості більш ефективно управляти інтелектуальним потенціалом підприємства та приймати своєчасні та ефективні управлінські рішення. Дістали подальшого розвитку методичні положення щодо інтегральної оцінки інтелектуального потенціалу машинобудівних підприємств, відмінною рисою яких є формування індивідуальної системи показників на основі застосування лінійного масштабування та відбору найвпливовіших з них, шляхом зваженої середньоарифметичної кількісних індексів, з подальшою їх трансформацією в інтегральний показник оцінки інтелектуального потенціалу машинобудівних підприємств. Набув подальшого розвитку методичний підхід до комплексної оцінки рівня інтелектуального потенціалу підприємств машинобудівної галузі, який, на відмінну від існуючих, передбачає рекомендації щодо підвищення рівня інтелектуального потенціалу, шляхом визначення та класифікації показників рівня інтелектуального потенціалу, розрахунку якісних та кількісних показників впливу, порівняння рівню рівня інтелектуального потенціалу досліджуваного підприємства стосовно конкурентів, що дозволяє підприємствам більш ефективно управляти інтелектуальним потенціалом та розробляти заходи щодо його підвищення. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні, методологічні та методичні положення, висновки та рекомендації дисертаційної роботи доведені до рівня практичних розробок та впроваджені в діяльність підприємств: ООО «СКБ «Укрелектромаш» (акт впровадження від 18.10.2019), АТ «Електромашина» (акт впровадження від 17.09.2019), ДП «Харківський інститут землеустрою» (акт впровадження від 06.05.2019), ТОВ «ЕВЕРЕСТ КОМПАНІ» (довідка №132 від 12.09.2019), ПП «ВІТАР ГРУП» (довідка №44 від 14.02.2019), ТОВ «Ювента інжиніринг» (акт впровадження від 23.05.2019), ЗАТ «НТМЕЦ «Екосистема» (довідка №45/37 від 12.02.2020), ТОВ «Пригородна нерухомість» (акт впровадження від 24.03.2020), ТОВ «АМБ Технолоджи» (акт впровадження від 02.02.2021), та у навчальний процес Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (акт впровадження 17.09.2021).The dissertation on competition of a scientific degree of the Doctor of Philosophy on a specialty 051 – Economics (05 - Social and Behavioral Sciences). – National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute» of the Ministry of Education and Science of Ukraine, Kharkiv, 2021. The work was performed at the Department of Management of Innovative Entrepreneurship and International Economic Relations of the National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute» of the Ministry of Education and Science of Ukraine. The dissertation is available in the library of the National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute» at the address: 61002, Kharkiv, str. Kirpichova, 2. The dissertation presents the results of research of theoretical and scientific-methodical provisions, as well as the development of practical recommendations for improving the processes of formation, management and evaluation of the intellectual potential of machine-building enterprises. The object of study is the process of development of intellectual potential of machine-building enterprises. The subject of the study is a set of theoretical and methodological approaches and practical developments to assess the intellectual potential of machine-building enterprises. The methodological and theoretical basis of the study were the fundamental provisions of economic theory, methodological developments and scientific works of leading scientists on the development of intellectual potential of machine-building enterprises. In solving of the dissertation research, modern general scientific and special methods were used: methods of analysis, synthesis, generalization and comparison – to clarify the essence of economic categories; system approach – for systematization of indicators of influence of intellectual potential; process and scenario – when modeling the algorithm for assessing intellectual potential; statistical and graphical – to analyze the current state of intellectual potential in machine-building enterprises of Ukraine; expert assessments – to identify indicators and determine their impact on the development of intellectual potential; structural-logical and economic-mathematical modeling – for development of methodical provisions of complex estimation of intellectual potential at the machine-building enterprises; abstract-logical – for theoretical generalizations of research results. In the introduction the urgency of the research tasks is substantiated, the scientific novelty is given and the practical significance of the obtained results is formed. In the first section research and analysis of economic categories close in economic essence, but not identical, such as: intellectual capital, intellectual resources, intellectual potential, labor and economic potential. A detailed analysis of the current state and prospects of development of the intellectual potential of the machine-building industry of Ukraine is carried out. The reasons that prevent domestic enterprises from carrying out intellectual activity are highlighted. A study and comparative analysis of existing methods for assessing the intellectual potential of machine-building enterprises. The advantages and disadvantages of existing methods are identified. As a result of research the use of the corresponding methods of an estimation of intellectual potential of the machine-building enterprises is offered that is caused by their features, difference of criteria and indicators. In the second section the research of methods of formation of intellectual potential of machine-building enterprises is carried out and their comparative characteristic is resulted. The world and domestic tendencies of development of intellectual potential of machine - building branch are investigated and analyzed. A study of the Ukrainian market of industrial pumps. The system of indicators of influence of intellectual potential of machine-building branch is formed, with use of expert-analytical methods methodical provisions on their ranking and definition of weight coefficients of groups of indicators of efficiency and separate indicators as a part of each group separately taking into account their specificity are developed. Methodical recommendations concerning the organization of management system of formation and development of intellectual potential of the machine-building enterprise are developed. In the third section research is conducted on the development of methods for assessing the intellectual potential of machine-building enterprises and the effectiveness of its use. The specifics of personnel knowledge management aimed at continuing education, which will increase the efficiency of using the intellectual potential of the industrial enterprise, are determined. An effective model of comprehensive assessment of the intellectual potential of the machine-building enterprise has been created, the theoretical and methodological approach to determining the level of intellectual potential of the industrial enterprise has been improved. identification of strategic directions for the development of intellectual potential and inefficient investment in its improvement. On the example of pump construction, replacing old equipment with new ones through the introduction of intellectual potential in the form of highly qualified specialists in repair and maintenance of pumping equipment managed to achieve significant savings in electricity consumption. A system of qualitative and quantitative indicators of intellectual potential, which has a logical and clear structure, is calculated. A comprehensive assessment of both individual components of intellectual potential and determined the intellectual level of the enterprise as a whole. Based on the improved decomposition-aggregate method, the assessment of the level of intellectual potential of competing machine-building enterprises of the Kharkiv industrial region is determined. The scientific novelty of the study is to substantiate the theoretical and methodological provisions and practical recommendations for managing the processes of formation and evaluation of the intellectual potential of machine-building enterprises. The essence of the economic category «intellectual potential» has been improved by providing an author's definition, which, unlike the existing ones, identifies and summarizes the most common and distinctive features for this term, which allows to understand a more accurate description of the economic category. The dissertation also improved the system of indicators and methods of assessing intellectual potential, which, in contrast to existing provisions, allows you to rank and determine the weights of groups of indicators of impact on the effectiveness of intellectual potential and individual indicators in each group separately for each state of intellectual potential of them. The methodological approach to assessing the level of intellectual potential of machine-building enterprises was further developed, which, in comparison with the existing practice, allows to systematize methods of assessing intellectual potential, which provides an opportunity to assess the level of intellectual potential both for its individual components and complex as a whole. The conceptual approach to managing the intellectual potential of the machine-building enterprise, unlike the existing ones, takes into account the processes of managing the formation and use of intellectual potential, which provides opportunities to more effectively manage the intellectual potential of the enterprise and make timely and effective management decisions. Methodological provisions for integrated assessment of intellectual potential of machine-building enterprises have been further developed, the distinctive feature of which is the formation of an individual system of indicators based on the application of linear scaling and selection of the most influential. The methodological approach to a comprehensive assessment of the level of intellectual potential of machine-building enterprises has been further developed. The potential of the researched enterprise in relation to competitors, which allows enterprises to more effectively manage the intellectual potential and develop measures to improve it. The practical significance of the obtained results is that the theoretical, methodological and methodological provisions, conclusions and recommendations of the dissertation are brought to the level of practical developments and implemented in the activities of enterprises: LLC SKB «Ukrelektromash» (memorandum dated 18.10.2019), JSC «Electromashina» (memorandum dated 17.09.2019), SE «Kharkiv Institute of Land Management» (memorandum dated 06.05.2019), LLC «EVEREST COMPANY» (memorandum dated 12.09.2019), PE «VITAR GROUP» (memorandum dated 14.02.2019), LLC «Juventa Engineering» (memorandum dated 23.05.2019), CJSC NTMEC «Ecosystem» (memorandum dated), LLC «Suburban Real Estate» (memorandum dated 24.03.2020), LLC «AMB Technology» (memorandum dated 02.02.2021), and in the educational process of the National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute» (memorandum dated 17.09.2021).