Управління інтелектуальною власністю промислових підприємств на засадах процесно-функціонального підходу

Ескіз

Дата

2021

ORCID

DOI

Науковий ступінь

доктор філософії

Рівень дисертації

Шифр та назва спеціальності

073 – Менеджмент

Рада захисту

Спеціалізована вчена рада ДФ 64.050.064

Установа захисту

Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут"

Науковий керівник

Черепанова Вікторія Олександрівна

Члени комітету

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут"

Анотація

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 073 – Менеджмент (07 – Управління та адміністрування). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України, м. Харків, 2021. Роботу виконано на кафедрі менеджменту інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" за адресою: 61002, м. Харків, вул. Кирпичова, 2. Управління інтелектуальною власністю на підприємстві – складний процес, до якого входить розробка (створення), набуття прав, комерціалізація, захист прав та подальша утилізація об'єкта інтелектуальної власності. Для того, щоб промислове підприємство було конкурентоспроможним необхідно ефективно управляти на всіх етапах життєвого циклу об'єктами інтелектуальної власності. Багато наукових праць, як вітчизняних, так і зарубіжних, присвячено формуванням теоретичних основ управління інтелектуальною власністю на промислових підприємствах. Серед вітчизняних дослідників найбільш відомими є О. Бутнік-Сіверський, М. Вачевський, Т. Гусаковська, Т. Кобєлєва, І. Корнілова, А. Косенко, І. Кучумова, П. Клімушин, О. Маслак, П. Перерва, З. Пічкурова, А. Пухальська, В. Святненко, В. Семенова, П. Цибульов, А. Череп, А. Чистякова та інші. Серед зарубіжних вчених відомі такі: J. Alcácer, K. Beukel, N. Bloom, B. Cassiman, M. Giuliani, T. Guoshuang, H. Hong, J. Lerner, G. Manjia, N. Short, M. Webb, Z. Zhiming та інші. Однак, в науковій літературі не існує єдиного погляду щодо використання найбільш ефективних наукових підходів до управління інтелектуальною власністю на промислових підприємствах, тому потребують подальшого дослідження питання поєднання управління інтелектуальною власністю за процесним та функціональним підходами. Таким чином, розробка та наукове обґрунтування теоретичних та науково-методичних підходів до формування управління інтелектуальною власністю промислових підприємств за процесно-функціональним підходом є актуальним науково-практичним завданням, яке потребує подальшого доопрацювання і визначає напрям дисертаційного дослідження. Метою дисертації є удосконалення і подальший розвиток теоретичних положень, методичних підходів та науково-практичних рекомендацій щодо покращення управління інтелектуальною власністю промислових підприємств на засадах процесно-функціонального підходу. Відповідно до зазначеної мети поставлені та вирішені такі завдання: – дослідити наукові підходи щодо управління інтелектуальною власністю промислового підприємства; – проаналізувати сучасний стан використання об’єктів інтелектуальної власності в країнах світу та в Україні; – обґрунтувати та розробити науково-методичний підхід щодо кількісно-якісної оцінки управління інтелектуальної власності промислових підприємств; – розробити науково-методичний підхід до управління об'єктами інтелектуальної власності промислових підприємств за функціональним підходом; – обґрунтувати рекомендації до управління інтелектуальною власністю промислових підприємств на засадах процесного підходу; – розробити науково-методичні положення щодо оптимізації управління інтелектуальною власністю за процесно-функціональним підходом; – запропонувати методичне забезпечення з оцінки економічного ефекту щодо управління інтелектуальною власністю промислових підприємств за процесно-функціональним підходом. Об'єктом дослідження є процеси управління інтелектуальною власністю промислових підприємств. Предметом дослідження – розвиток теоретико–методичних та науково-практичних засад управління інтелектуальною власністю промислових підприємств на засадах процесно-функціонального підходу. Теоретико-методичну базу дисертаційної роботи склали загальнонаукові положення економічної теорії, теорії управління підприємством, наукові праці провідних учених. У роботі використано загальнонаукові методи: абстрактно-логічний і діалектичний – для уточнення сутності поняття "управління інтелектуальна власність промислового підприємства" як фактору підвищення його конкурентоспроможності; аналізу й синтезу – для розробки методичного підходу щодо кількісно-якісної оцінки управління інтелектуальною власністю промислового підприємства; спеціальні методи (статистичний, індексний, регресійного аналізу, нейронні мережі, мережеве моделювання в умовах невизначеності): – для обґрунтування вартості об’єктів інтелектуальної власності (гудвілу, сертифікатів про походження енергії, що виробляється з відновлених джерел енергії), оптимізації управління за процесно-функціональним підходом, кількісно-якісної оцінки управління інтелектуальною власністю промислових підприємств. У першому розділі дисертаційної роботі поняття управління ІВ розглядається як процес стратегічних та поточних дій за функціями менеджменту, а також за елементами механізму управління. На підставі цього сутність управління ІВ представлено як сукупність стратегічних та поточних дій щодо підвищення ефективності управління об’єктами ІВ за функціями, складовими, методами управління на підприємстві. Проведене дослідження показало, що функціональний підхід щодо управління ІВ стосується виконання функцій менеджменту, та умов щодо їх реалізації на різних рівнях організаційної структури підприємства. Процесний підхід до управління ІВ розглядається як процес щодо побудови об'єктів ІВ, їх використання та реалізації (комерціалізації). Доведено, що поєднання процесного з функціональним підходом є найбільш ефективним, тому розроблено логічну модель щодо процесу управління ІВ підприємства на засадах процесно-функціонального підходу. Запропоновано теоретико-методичний аспект управління ІВ підприємства, який базується на уточнених принципах, функціях, методах, складових та інструментах управління ІВ. У дисертації до теоретико-методичного базису додано інструменти управління ІВ (інформаційний, інноваційний, організаційний, правовий, фінансовий, маркетинговий, кадровий, мотиваційний, оцінювання управління ІВП), а також механізм, який охоплює складові та етапи управління. У другому розділі дисертаційної роботи проведено дослідження сучасного стану управління ІВ вітчизняних і зарубіжних підприємств та виявлено, що вітчизняні підприємства майже не використовують об'єкти ІВ у господарській діяльності. Такий підхід до управління знижує якість продукції та конкурентоспроможність промислових підприємств. Вони відстають від рівня закордонних суб'єктів господарювання за кількістю прийнятих інноваційних рішень і застосованих інноваційних продуктів. У дисертаційній роботі розроблено науково-методичний підхід кількісно-якісної оцінки управління інтелектуальною власністю промислових підприємств, в основу якого покладено структурно-логічну модель, що складається за двома критеріями – рівень використання нематеріальних активів – об'єктів ІВ, і рівень інтелектуального потенціалу (можливостей) підприємства. Оцінювання ефективності нематеріальних активів проводиться за ступенем амортизації, за місцем в майновому комплексі, за збільшенням співвідношення активів і валюти балансу, за зростанням доходності та рентабельності. До зазначених кількісних показників оцінки додано показник чистого грошового потоку від операційної діяльності (cash-flow), який характеризує наявність чистого прибутку та амортизації активів, у тому числі нематеріальних. Загальна кількісна оцінка за нематеріальними активами розраховується як інтегральний коефіцієнт, що характеризує існуючий рівень управління ІВ на підприємстві. Якісна оцінка управління ІВ показує інтелектуальні можливості підприємства у ближньому майбутньому та є комплексною, оскільки проводиться за складовими, інструментами та показниками. До складових інтелектуального потенціалу віднесено: інформаційно-інноваційну, організаційно-правову, економічну, кадрово-мотиваційну. Складові розшифровуються в інструментах, а інструменти – у показниках. Показники характеризують індекс наукоємності продукції та темпи росту фінансування інноваційної діяльності, ефективності НДДКР, витрат на маркетинг, працівників з вищою освітою та науковими ступенями, заохочування працівників до інтелектуальної діяльності. Отже, якісна оцінка управління ІВ здійснюється за допомогою інтегрального показника за складовими потенціалу. Апробація моделі оцінки управління ІВ проведена на прикладі українських, польських та американських коксохімічних підприємств за період від 2015 до 2019 років. Дослідження показали, що українські коксохімічні підприємства мають нестабільний рівень управління ІВ, який має тенденцію до падіння у 2019 році. Рівень управління ІВ американської асоціації SUNCOKE ENERGY, INC. має незначні коливання – від 0,872 (у 2015 р.) до 0,539 (2019 р.), але спостерігається тенденція до погіршення ситуації. Інтегральний показник польської асоціації J.S.W S.A. Group знаходиться у діапазоні від 0,714 у 2016 р. до 0,916 у 2018 р., а у 2019 р. знизився до 0,836. Отже, рівень управління ІВ в асоціації достатньо високий та має незначні коливання. На підставі одержаних результатів побудовано шкалу оцінки рівня управління ІВ за функцією Харрінгтону. Запропонована кількісно-якісна оцінка управління ІВ може бути застосована на інших промислових підприємствах, чия діяльність пов’язана з впровадженням інноваційних продуктів, майновими і авторськими правами, торговими марками та іншими об'єктами інтелектуальної власності. У третьому розділі на базі дослідження досвіду зарубіжних асоціацій з виробництва коксохімічної продукції (JASTRZĘBSKA SPÓŁKA WĘGLOWA SA (Польща) та Suncoke Energy, Inc. (США)), запропоновано провести впровадження нових обєктів ІВ, а саме: гудвіл, сертифікати про походження енергії з відновлених джерел (коксовий газ, електроенергія) на підставі використання управління за функціональним підходом. Обгрунтовано науково-методичний підхід оцінки вартості гудвілу на прикладі компанії "Метінвест", який має місце в результаті придбання контрольного пакету компанії "Покровська вугільна група". Він базується на визначенні вартості контрольного пакету акцій, кредиту, періоду кредитування, строку корисного використання гудвілу. Розроблено науково-методичний підхід щодо розрахунку вартості сертифікату про походження енергії та палива (коксовий газ та електроенергія) з відновлювальних джерел енергії, який базується на використанні двох методів оцінки – метод фактичних витрат та порівняльний. Оскільки польська компанія має аналогічні умови щодо утилізації й використання коксового газу та виробництва електроенергії, вартість її сертифікатів прийнято за еталон. Розрахункова вартість сертифікатів вітчизняних коксохімічних підприємств прогнозується за допомогою регресійної моделі та порівнюється з вартістю еталона. За методом регресійного аналізу прогнозуються обсяги реалізації коксового газу та електроенергії українськими КХЗ, що вироблені з відновлених джерел енергії на період до 2030 року та визначається загальна вартість сертифікатів по роках від 2021 року по 2030 рік. Дослідження проведено на прикладі трьох вітчизняних коксохімічних підприємствах – ПрАТ "Авдіївський КХЗ", ПрАТ "Запоріжкокс" та ПрАТ "Южкокс". Розроблено методичні рекомендації до управління інтелектуальною власністю промислових підприємств на засадах процесного підходу, а саме: схеми процесів щодо побудови, використання та продажу об'єктів ІВ. При цьому під поняттям "процес" розуміється послідовність дій, що направлені на одержання додаткового прибутку від використання об'єктів інтелектуальної власності та складаються з окремих допоміжних процесів. На підставі уточнення класифікації основних процесів запропоновано їх загальні схеми та допоміжні процеси за учасниками (постачальник, вхід, бізнес-процес, вихід, клієнт) та показниками, які систематизовані за групами (вартісні, часові, технічні), що дозволяє чітко визначити стратегічну мету, цілі та умови досягнення щодо покращення управління ІВ за процесним підходом. Запропоновано методичні положення щодо оптимізації управління ІВ за процесно-функціональним підходом, які сформовано на основі процесів управління ІВ, охоплюють процедуру оптимізації часу й витрат та базуються на використанні нейронних мереж і мережевої моделі планування в умовах невизначеності, оскільки тривалість окремих робіт встановити відразу неможливо. Встановлено типи нейромереж за видами робіт, побудовано схему співробітництва нейромережі та патентного повіреного, розраховано параметри нейромережі для процесу аналізу бази даних щодо визначення патентним повіреним новизни винаходу. Розраховано тривалості для кожної роботи в умовах невизначеності й параметри мережевої моделі щодо створення та патентування об'єкту ІВ на промисловому підприємстві. Запропоновані методичні рекомендації відрізняються від існуючим тим, що використання нейромереж та мережевого планування дозволяє покращити та прискорити діяльність патентного повіреного та в цілому відділу з управління ІВ. Розроблено та обґрунтовано методичне забезпечення оцінки економічного ефекту від впровадження управління ІВ за процесно-функціональним підходом, яке, по-перше, базується на стверджені, що використання запропонованих об'єктів нематеріальних активів (гудвіл, сертифікати про походження енергії з відновлених джерел (коксовий газ та електроенергія) дозволяє нараховувати амортизаційні відрахування, які є частиною чистого грошового потоку, тобто є додатковим прибутком. По-друге, застосування нейромереж та мережевого планування сприяє скороченню часу на виконання робіт, що підвищує їх якість та знижує собівартість.
Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in the specialty 073 – Management (07 – Management and administration). - National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute" of the Ministry of Education and Science of Ukraine, Kharkiv, 2021. The work was performed at the Department of Management of Innovative Entrepreneurship and International Economic Relations of the National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute" of the Ministry of Education and Science of Ukraine. The dissertation can be found in the library of the National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute" at the address: 61002, Kharkiv, Kirpichov St., 2. Intellectual property management in an enterprise is a complex process that includes the development (creation), acquisition of rights, commercialization, protection of rights and subsequent disposal of an intellectual property object. In order to be competitive, it is necessary for an industrial enterprise to effectively manage intellectual property objects at all stages of the life cycle. Many scientific works, both domestic and foreign, are devoted to the formation of theoretical foundations of intellectual property management in industrial enterprises. It can be defined that among domestic researchers the most prominent are: A. Cherep, A. Chystiakova, A. Kosenko, A. Pukhalska, V. Sviatnenko, V. Semenova, Z. Pichkurova, I. Kuchumova, I. Kornilova, M. Vachevskyi, O. Maslak, O. Butnik-Siverskyi, P. Pererva, P. Klimushyn, P. Tsybulov, T. Kobielieva T. Husakovska, and others. Among the foreign scientists the most prominent are: B. Cassiman, G. Manjia, H. Hong, J. Lerner, J. Alcácer, K. Beukel, M. Webb, M. Giuliani, N. Bloom, N. Short, T. Guoshuang, Z. Zhiming, and others. However, in the scientific literature there is no single view on the use of the most effective scientific approaches to intellectual property management in industrial enterprises, so the issues of combining intellectual property management with process-functional approaches require further study. Thus, the development and scientific substantiation of theoretical and scientific-methodological approaches to the formation of intellectual property management of industrial enterprises according to the process-functional approach is an urgent scientific and practical task that requires further refinement and determines the direction of dissertation research. The purpose of the dissertation is the improvement and further development of the theoretical provisions, methodological approaches and scientific-practical recommendations for improving the intellectual property management of industrial enterprises based on the process-functional approach. In accordance with this purpose the following tasks have been set and solved: – investigation of scientific approaches for the intellectual property management of an industrial enterprise; - analysis of the current state of intellectual property objects' usage in the countries of the world and in Ukraine; - substantiation and development of a scientific and methodological approach to quantitative and qualitative assessment of the intellectual property management of industrial enterprises; - development of a scientific and methodological approach to the management of intellectual property objects of industrial enterprises due to the functional approach; – substantiation of recommendations for managing the intellectual property of industrial enterprises based on the principles of the process approach; – development of scientific and methodological provisions for optimization of intellectual property management using the process-functional approach; - provision of methodological support for assessing the economic effect of managing the intellectual property of industrial enterprises using the processfunctional approach. The object of research - processes for the intellectual property management of industrial enterprises. The subject of research - development of theoretical, methodological and scientific–practical foundations of intellectual property management of industrial enterprises based on the process-functional approach. The theoretical and methodological basis of the dissertation work was made up of general scientific provisions of economic theory, enterprise management theory, scientific works of leading scientists. The dissertation work uses general scientific methods: abstract-logical and dialectical in order to clarify the essence of the concept "intellectual property of an industrial enterprise" as a factor of increasing its competitiveness; analysis and synthesis in order to develop the methodological approach to quantitative and qualitative assessment of intellectual property management of an industrial enterprise; special methods (statistical, index, regression analysis, neural networks, network modeling in conditions of uncertainty) to justify the cost of intellectual property objects (goodwill, certificates of approval of energy produced from renewable energy sources), optimization of management due to the processfunctional approach, quantitative and qualitative assessment of intellectual property management of industrial enterprises. In the first chapter of the dissertation, the concept of IP management is considered as a process of strategic actions on management functions, as well as on elements of the management mechanism. Based on this, the essence of IP management is presented as a set of strategic and current actions with the purpose to improve the efficiency of IP object management by functions, components, and management methods at the enterprise. The conducted research has shown that the functional approach to IP management concerns the performance of management functions, and the conditions for their implementation at different levels of the organizational structure of the enterprise. The process approach to IP management is considered as a process of creation of IP objects, their usage and implementation (commercializing). It is proved that the combination of the process approach with the functional approach is the most effective, so a logical model for IP management of an enterprise was developed on the basis of the process-functional approach. A theoretical and methodological aspect of IP management of an enterprise is proposed, which is based on refined principles, functions, methods, components and tools of IP management. In the dissertation, the IP management tools (informational, innovational, organizational, legal, financial, marketing, personnel, motivational, assessment of IP management) are added to the theoretical and methodological basis, as well as a mechanism that covers the components and stages of management. In the second chapter of the dissertation, a research of the current state of IP management of domestic and foreign enterprises is provided and it is revealed that domestic enterprises almost do not use IP objects in economic activities. This approach to management reduces the quality of products and the competitiveness of industrial enterprises. They lag behind the level of foreign business entities in terms of the number of taken innovative decisions and applied innovative products. In the dissertation work, a scientific and methodological approach to quantitative and qualitative assessment of intellectual property management of industrial enterprises is developed, which is based on a structural and logical model consisting of two criteria - the level of use of intangible assets - IP objects, and the level of intellectual potential (capabilities) of an enterprise. Assessment of the effectiveness of intangible assets is carried out by the degree of depreciation, by the place in the property complex, by an increase in the ratio of assets and the currency of the balance, by an increase in profitability and cost effectiveness. To these quantitative assessment indicators, the indicator of net cash flow from operating activities (cash-flow) is added, this indicator characterizes the presence of net profit and depreciation of assets, including intangible ones. The total quantitative assessment of intangible assets is calculated as an integral coefficient that characterizes the existing level of IP Management in an enterprise. The qualitative assessment of IP Management shows the intellectual capabilities of an enterprise in the near future and appears to be complex, since it is carried out according to components, tools and indicators. The components of intellectual potential include: information and innovation, organization and legal, economic, personnel and motivational components. Components are decoded in tools, and tools are decoded in metrics. Indicators characterize the index of knowledge intensity of products and the growth rate of innovation financing, R & D efficiency, marketing costs, employees with higher education and scientific degrees, and encouraging of employees to intellectual activity. So, the qualitative assessment of IP management is carried out using an integral indicator for the potential's components. Testing of the IP management assessment model was provided on the example of Ukrainian, Polish and American coke-chemical enterprises for the period from 2015 to 2019 years. Studies have shown that Ukrainian coke-chemical enterprises have an unstable level of IP Management, which tends to fall in 2019. The IP management level of the American Association SUNCOKE ENERGY, INC. has slight fluctuations –from 0.872 (in 2015) to 0.539 (in 2019), but there is a tendency to worsen the situation. Integral indicator of the Polish Association J.S.W S.A. Group is in the range from 0.714 in 2016 to 0.916 in 2018, and in 2019 it fell to 0.836. Consequently, the level of IP Management in the association is quite high and has minor fluctuations. Due to the results obtained, a scale for assessment of the level of IP management based on the Harrington function is created. The proposed quantitative and qualitative assessment of IP management can be applied in other industrial enterprises whose activities are related to the implementation of innovative products, copyright and property rights, trademarks and other intellectual property objects. In the third section, based on the research of the experience of foreign associations in the production of coke-chemical products (JASTRZĘBSKA SPÓŁKA WĘGLOWA SA (Poland) and Suncoke Energy, Inc. (USA)), it is proposed to implement new IP objects, namely: goodwill, certificates of origin of energy from renewable sources (coke oven gas, electricity) based on the use of management according to the functional approach. The scientific and methodological approach to assessing the value of goodwill is justified on the example of the company "Metinvest", which takes place as a result of the acquisition of a controlling stake of the company "Pokrovsk Coal Group". It is based on determining the value of a controlling stake, the loan, the loan period, and the useful life of goodwill. A scientific and methodological approach to calculating the cost of a certificate of origin of energy and fuel (coke oven gas and electricity) from renewable energy sources has been developed, and based on the use of two estimation methods – the actual cost method and the comparative one. Since the Polish company has similar conditions for the disposal and use of coke oven gas and electricity production, the cost of its certificates is taken as a standard. The estimated cost of certificates of domestic coke-chemical enterprises is predicted using a regression model and compared with the cost of the standart. Using the regression analysis method it is possible to predict the sales volumes of coke oven gas and electricity produced by Ukrainian CCP from renewable energy sources for the period up to 2030 and to determine the total cost of certificates for the years from 2021 to 2030. The research was provided on the example of three domestic coke-chemical enterprises – PJSC "AVDIIVKA COKE PLANT", PJSC "Zaporizhcoke", and PJSC "Yuzkoks". Methodological recommendations for managing the intellectual property of industrial enterprises based on the principles of the process approach have been developed, namely: schemes of processes for the construction, use and sale of IP objects. At the same time, the concept of "process" is understood as a sequence of actions aimed at obtaining additional profit from the use of intellectual property objects, and consisting of separate auxiliary processes. Based on the clarification of the classification of the main processes, their general schemes and auxiliary processes are proposed due to their participants (supplier, input, business process, output, client) and indicators, which are systematized into groups (cost, time, technical). That allows to clearly define the strategic goal, purposes and conditions for improving IP management according to the process approach. Methodological provisions for optimizing IP management based on the process-functional approach are proposed. They are formed on the basis of IP management processes, cover the procedure for optimizing time and costs and are based on the use of neural networks and a network planning model in conditions of uncertainty, since the duration of individual work cannot be determined immediately. The types of neural networks by type of work are established, a scheme of cooperation between the neural network and the patent attorney is constructed, and the parameters of the neural network for the process of analysis of the database for determining the novelty of the invention by the patent attorney are calculated. Durations for each operation under conditions of uncertainty and parameters of the network model related to the creation and patenting of an IP object at an industrial enterprise are calculated. The proposed methodological recommendations differ from the existing ones in the relation of the use of neural networks and network planning that can improve speed up the activities of the patent attorney and the IP management department as a whole. Developed and justified methodological support for the assessment of the economic effect of the implementation of IP management according to the crocessfunctional approach, which firstly is based on the statement that the use of the proposed objects of intangible assets (goodwill, certificates of approval of energy from renewable sources (coke oven gas and electricity) allows to charge depreciation charges, which are part of the net cash flow, that is an additional profit. Secondly, the use of neural networks and network planning helps to reduce the time required to complete work, that, in turn, improves their quality and reduces the cost of production.

Опис

Ключові слова

дисертація, інтелектуальна власність, управління інтелектуальною власністю, процесно-функціональний підхід, кількісно-якісна оцінка управління, intellectual property, intellectual property management, process-functional approach, quantitative and qualitative management assessment

Бібліографічний опис

Силка І. В. Управління інтелектуальною власністю промислових підприємств на засадах процесно-функціонального підходу [Електронний ресурс] : дис. ... д-ра філософії : спец. 073 : галузь знань 07 / Ігор Васильович Силка ; наук. керівник Черепанова В. О. ; Нац. техн. ун-т "Харків. політехн. ін-т". – Харків, 2021. – 318 с. – Бібліогр.: с. 208-225. – укр.

Підтвердження

Рецензія

Додано до

Згадується в