Кафедра "Інтегровані технології машинобудування ім. М. Ф. Семка"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3115

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/cutting

Від 2005 року кафедра має назву "Інтегровані технології машинобудування" ім. М. Ф. Семка, попередня назва – "Різання матеріалів та різальні інструменти".

Кафедра заснована в 1885 році. Свої витоки вона веде від кафедри механічної технології (у подальшому – кафедра загального машинобудування, кафедра холодної обробки матеріалів, кафедра різання матеріалів та різальних інструментів).

Засновником і першим завідувачем кафедри був фундатор технологічної підготовки інженерів-механіків в ХТПІ Костянтин Олексійович Зворикін.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут і є провідним науково-дослідним і освітнім центром України в галузі високих інтегрованих технологій у машинобудуванні. У науковій школі кафедри різання матеріалів підготовлені 18 докторів технічних наук і 104 кандидата технічних наук.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 9 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 6 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 14

Моделювання взаємодії інструменту з деталлю при електроерозійному алмазному шліфуванні зі змінною полярністю електродів в зоні різання
(Українська інженерно-педагогічна академія, 2021) Стрельчук, Роман Михайлович
Зона контакту являє собою область взаємного проникнення різальних крайок в оброблюваний матеріал і виступів матеріалів в проміжки між зернами. До параметрів стану зони відносяться її розміри і форма, співвідношення зрізаної і незріаної частин металу в кожній області зони, фізичні процеси формоутворення в тому числі: стружкоутворення, тепловиділення, пластичні деформації оброблюваного матеріалу, знос і руйнування інструментального матеріалу, фізичний і хімічний вплив на матеріали мастильно-охолоджувальної рідини. До вихідних змінним зони відносяться сили різання, параметри теплового потоку, поля ріжучих поверхонь і полів вторинних процесів, швидкість зносу абразивного матеріалу і ряд інших змінних. Розподіл теплових потоків, фізико-механічні властивості оброблюваного та інструментального матеріалів в зоні контакту. У статті розглянуто аналіз закономірностей видалення матеріалу, роботи і руйнування, одиничних а6разівних зерен. Вирішення цих питань в комплексі з відомими з літератури залежностями дозволило розглянути баланс переміщень у технологічній системі, розробити динамічні моделі видалення матеріалу і зносу інструменту, уточнити існуючі методики аналітичного розрахунку параметрів шорсткості поверхні і точності форми. Вид отриманих співвідношень безпосередньо показує, що значна частина стружок освічених ріжучими крайками, що контактують з шорсткою поверхнею заготовки, є короткими і не стикаються зі зв'язкою до відриву від тіла заготовки навіть без урахування їх усадки. Отримані співвідношення можуть бути використані і при вирішенні відповідних завдань шліфування периферією круга, наприклад, круглого шліфування. При більш чіткому описі процесу необхідно безпосередньо застосовувати нестаціонарне уявлення з урахуванням додаткових нестаціонарних, внесених траєкторіями різальних крайок як функції кута повороту круга і деталі в процесі їх взаємодії.
Шляхи вдосконалення CAD систем при проектуванні різальних інструментів для формоутворення бічних поверхонь зубчатих колес
(ТОВ "Планета-Прінт", 2021) Мироненко, Олександр Леонідович; Мироненко, Сергій Олександрович
Способ определения контактных давлений при развертывании отверстий
(НТУ "ХПИ", 2016) Бекиров, Э. Л.; Джемилов, Э. Ш.; Ваниев, Э. Р.
В статье представлена методика, позволяющая в процессе реального развертывания в автоматическом режиме снимать показания всех тензодатчиков, провести их обработку на ПК, установить величину и характер распределения контактных давлений между инструментом и деталью в любой момент технологической операции.
Современное состояние вопроса о диагностике состояния режущего инструмента при фрезеровании
(НТУ "ХПИ", 2013) Залога, Вильям Александрович; Зинченко, Р. Н.; Шаповал, Ю. В.
В данной статье рассмотрены проблемы диагностики состояния режущего инструмента при фрезеровании. Установлено, что из всех существующих систем диагностики состояния режущего инструмента наиболее перспективными являются системы, построенные на основе косвенных методов, вследствие возможности осуществления непрерывного контроля состояния режущего инструмента в процессе резания. Также мало внимания уделено диагностике состояния режущего инструмента при чистовом и тонком фрезеровании. Показано, что основными проблемами при построении современных систем диагностики состояния режущего инструмента при фрезеровании являются выбор первичных датчиков, которые обладают широким диапазоном измерения и высокой чувствительностью, а также построение быстродействующих систем принятия решения по оценке состояния износа с достаточно высокой достоверностью.
Способ и устройство для исследования регенеративных автоколебаний при точении
(НТУ "ХПИ", 2013) Внуков, Юрий Николаевич; Кучугуров, М. В.; Дядя, С. И.; Зинченко, Р. Н.; Гончар, Е. А.
В статье предложена схема, описывающая динамический процесс резания металла при колебательном движении режущего инструмента. На ее основе разработана методика экспериментального исследования, позволяющая изучать регенеративные колебания при токарной обработке. Представлена конструкция устройства, позволяющего проводить данный вид исследований в широком диапазоне изменения статических и динамических характеристик упругой системы резца.
Повышение точности и качества обработки конических отверстий абразивно-выглаживающим развертыванием
(НТУ "ХПИ", 2013) Тонконогий, В. М.; Перпери, Л. М.; Рязанцев, В. М.; Голобородько, А. М.
В статье определены условия реализации операции абразивно-выглаживающего развертывания точных конических отверстий и установлено влияние геометрических параметров абразивно-выглаживающих разверток на параметры точности.
Процесс отделочно-зачистной виброобработки и параметры, влияющие на его производительность
(НТУ "ХПИ", 2013) Мицык, А. В.; Федорович, Владимир Алексеевич
Приведены первостепенные факторы, влияющие на производительность отделочно-зачистной виброобработки: среди них амплитудно-частотные характеристики движения загрузки резервуара и массы обрабатываемых деталей; твердость материала обрабатываемых деталей и форма их поверхности; физико-технологические характеристики рабочей среды; применение химически активных растворов. Приведена классификация вибрационных отделочно-зачистных операций, применяемых в металлообрабатывающих производствах. Даны зависимости съема металла от амплитуды и частоты колебаний резервуара, размера гранул рабочей среды и их зернистости.
Моделирование межслойного разрушения при сверлении композиционных материалов
(НТУ "ХПИ", 2013) Хавин, Геннадий Львович
Рассмотрена задача определения появления и развития трещины расслоения при сверлении слоистых композиционных материалов, базирующегося на использовании линейной механики разрушения. Модель локального разрушения совместно с известными эмпирическими зависимостями применена для рационального выбора режимных параметров сверления. Работоспособность предложенного подхода продемонстрирована для расчета технологических параметров сверления эпоксидного углепластика.
Повышение виброустойчивости технологической системы во время алмазного шлифования тонкостенных оболочек вращения из ситаллов
(НТУ "ХПИ", 2013) Гусев, В. В.; Калафатова, Л. П.; Олейник, С. Ю.
В статье представлена структура взаимосвязей факторов, влияющих на уровень вибрации технологической системы.
Динамічні резонансні явища в технологічній оброблюваній системі при фрезеруванні
(НТУ "ХПІ", 2013) Антонюк, В. С.; Гнатейко, Н. В.; Катрук, О. В.
Розглянуто причини динамічних явищ при фрезеруванні у вигляді коливального процесу різання багатомасової, пружно дисипативної системи верстата. Виявлено умови виникнення передрезонансних і резонансних явищ, їх механізм і енергетичний рівень, дія та вплив на динамічну стійкість технологічної оброблювальної системи. Отримані результати дозволяють проаналізувати резонансні динамічні явища при механічній обробці, визначити основні характеристики процесу фрезерування та підвищити його надійність.