Кафедра "Інтегровані технології машинобудування ім. М. Ф. Семка"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3115

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/cutting

Від 2005 року кафедра має назву "Інтегровані технології машинобудування" ім. М. Ф. Семка, попередня назва – "Різання матеріалів та різальні інструменти".

Кафедра заснована в 1885 році. Свої витоки вона веде від кафедри механічної технології (у подальшому – кафедра загального машинобудування, кафедра холодної обробки матеріалів, кафедра різання матеріалів та різальних інструментів).

Засновником і першим завідувачем кафедри був фундатор технологічної підготовки інженерів-механіків в ХТПІ Костянтин Олексійович Зворикін.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут і є провідним науково-дослідним і освітнім центром України в галузі високих інтегрованих технологій у машинобудуванні. У науковій школі кафедри різання матеріалів підготовлені 18 докторів технічних наук і 104 кандидата технічних наук.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 9 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 6 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження ширини контакту різальної поверхні круга з деталлю при плоскому торцевому шліфуванні з нахилом осі шпинделя
    (Сумський державний університет, 2015) Пижов, Іван Миколайович; Клименко, В. Г.
    Проведені дослідження, що дозволили виявити деякі особливості формування оброблюваної поверхні при багатопрохідному плоскому торцевому шліфуванні з попереднім нахилом осі шпинделя. Встановлено роль у цьому процесі таких факторів, як кут нахилу осі шпинделя, глибина шліфування, діаметр круга і поперечна подача. Враховуючи важливу роль поперечної подачі, значення якої на етапі попередньої обробки повинно гарантовано забезпечувати відсутність на обробленій поверхні ділянок, що будуть залишатися незачеплені кругом, а на етапі чистової обробки потрібної висоти залишкових гребінців запропоновано узгоджувати значення поперечної подачі з розміром ширини контакту різальної поверхні кругу з деталлю. З використанням геометричного комп’ютерного моделювання були проведені дослідження, результатом яких є встановлена емпірична залежність, що пов’язує ширину контакту різальної поверхні круга з деталлю з умовами обробки, і, таким чином, розв’язана задача визначення потрібної величини поперечної подачі. Все це дозволяє вдосконалити процес плоского торцевого шліфування і тим самим розширити його технологічні можливості.
  • Ескіз
    Документ
    Some features of the surface micro- and macroprofile formation at flat face grinding with spindle axis inclination
    (Trans Tech Publications Inc., 2015) Kundrák, János; Fedorovich, Vladimir; Pyzhov, Ivan; Markopoulos, Angelos; Klimenko, Vitaly
    The work described in this paper pertains to the identification of some features of microand macroprofile formation of surfaces to be machined with flat face grinding, with inclination of the spindle axis. The question of the formation of machined surface profile at through-feed grinding and multiple-pass scheme are considered by using computer-aided simulations in COMPASS environment. More specifically, for flat face through-feed grinding, a generalized empirical equation exhibiting the dependency of concavity from the outer diameter of the face grinding wheel, the spindle axis inclination angle and the width of the surface of the workpiece is acquired. Furthermore, based on the maximum allowable value of flatness deviation and with pre-determined grinding wheel diameter and workpiece width, it is possible to identify the maximum inclination angle at which concavity falls within acceptable limits. For the case of multiple pass flat face grinding, the role of factors such as inclination angle of spindle axis, cross-feed and diameter of the grinding wheel on the height of residual ridges on the surface of the parts is determined through the proposal of an empirical equation. With the aforementioned equations the machinist may reasonably prescribe machining conditions in practice. The conducted research contributes to the expansion of ideas regarding technological possibilities of improvement of flat face grinding.