Кафедра "Інтегровані технології машинобудування ім. М. Ф. Семка"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3115

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/cutting

Від 2005 року кафедра має назву "Інтегровані технології машинобудування" ім. М. Ф. Семка, попередня назва – "Різання матеріалів та різальні інструменти".

Кафедра заснована в 1885 році. Свої витоки вона веде від кафедри механічної технології (у подальшому – кафедра загального машинобудування, кафедра холодної обробки матеріалів, кафедра різання матеріалів та різальних інструментів).

Засновником і першим завідувачем кафедри був фундатор технологічної підготовки інженерів-механіків в ХТПІ Костянтин Олексійович Зворикін.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут і є провідним науково-дослідним і освітнім центром України в галузі високих інтегрованих технологій у машинобудуванні. У науковій школі кафедри різання матеріалів підготовлені 18 докторів технічних наук і 104 кандидата технічних наук.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 9 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 6 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Публікація
    Математична модель обертання деталей в задачах імітаційного моделювання складальних операцій машинобудування
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Шелковий, Олександр Миколайович; Феденюк, Дмитро Віталійович; Набока, Олена Володимирівна
    У статті проведено аналіз підходів до механоскладального виробництва з нижнім рівнем серійності. Показано, що складальний про-процес є ключовим елементом, що визначає точність і собівартість вузла в цілому. Визначено завдання, які необхідно вирішити для забезпечення високоточної збірки без підгонки та селективного відбору з мінімальними витратами на її реалізацію. Для реалізації такого підхода необхідно синхронізувати процеси імітаційного моделювання складального процесу з реальною складанням і механічної обробок деталей, що входять в вузол. При цьому імітація складання вузла є центральною як з точки зору формування його властивостей, так і з точки зору формування технологій складання, механічної обробки різанням та інших технологічних переділів. Запропоновано логіко-лінгвістичний підхід до розробки 3D моделі процесу віртуального складання вузла, який базується на моделюванні типових складальних операцій. В його основу покладено рішення задач логістики переміщень з використанням моделювання поворотів і переносів твердотільних конструкцій. Отримані результати моделювання свідчать про високу сходи-мости моделей і реальних складальних процесів (ступінь розбіжності за часом 3-8%, за енерговитратами 5-12%), що дозволяє зробити висновки про високому рівні адекватності моделей і методів моделювання реальної організаційно-технологічному середовищі.
  • Ескіз
    Документ
    Проектування та розробка програми для виготовлення ювілейної медалі до 100-річчя ОНПУ
    (НТУ "ХПІ", 2018) Тонконогий, В. М.; Сінько, І. С.; Замятін, М. І.; Ланова, Д. Д.; Панченко, А. О.
    В статті розроблено технологічний процесс виготовлення моделі медалі на верстаті з ЧПУ. Проведено аналіз стандартної управляючої програми виготовлення моделі, виявлено її недоліки: безперервність роботи верстата від початку процессу різання до його закінчення; відсутність можливості оптимізувати режими обробки медалі у залежності від складності геометричних елементів. Розроблено управляючу програму для фрезерно-гравірувального верстата, що усуває перераховані недоліки. Описано технологічний процесс виготовлення медалі з використанням управляючої програми та виконана практична реалізація за допомогою адитивних технологій.
  • Ескіз
    Документ
    Автоматизований моніторинг та керування мікрокліматом виробничого приміщення складання прецизійних приладів
    (НТУ "ХПІ", 2011) Антонюк, В. С.; Мережаний, Ю. Г.; Пономаренко, А. І.
    Розглянуто забезпечення спеціальних умов технологічного процесу складання та регулювання приладів та систем орієнтації і навігації. Запропоновано математичну модель параметрів мікроклімату виробничого приміщення. Розроблено автоматизовану систему контролю та керування параметрами мікроклімату приміщення для прецизійного складання приладів.