Вісник № 01. Актуальні проблеми розвитку українського суспільства
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/50303
Переглянути
Документ Вивчення історії ЛГБТ-спільноти в міському просторі: доступність джерел та етичні виклики(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Маліков, Василь ВолодимировичДослідження різних аспектів життя закритих і невидимих соціальних груп у новітній історії України та Слобожанщини пов’язано з необхідністю розв’язання низки методологічних, джерелознавчих та етичних завдань. Відсутність теоретичної рефлексії щодо особливостей вивчення історії ЛГБТ-спільноти та обмежене коло наявних досліджень з цієї теми у вітчизняній науці породжують низку викликів та проблем, на які можливо знайти відповіді, спираючись на досвід американських, британських та канадських вчених, так само як і на настанови вітчизняних дослідниць усної історії. Специфіка доступних для дослідження міського простору в історії ЛГБТ-людей джерел визначається як особливостями репрезентації їхнього досвіду, враховуючи ставлення суспільства та його інститутів до вразливої соціальної групи, так і можливостями самого дослідника до комунікації з ЛГБТ-спільнотою, включеністю тих каналів інформації, якими транслюється відповідний досвід. Найпершим і найважливішим джерелом є усні свідчення безпосередніх учасників та учасниць створення і функціонування низки значущих для ЛГБТ-спільноти місць в публічному просторі міста. Від 2000-х років до сучасності посилюється роль Інтернет-форумів, сайтів, мобільних додатків, а також публікацій в ЗМІ, електронних та друкованих видань, які містять спогади ЛГБТлюдей. Перспективним джерелом залишаються особисті речові, фото і відеоархіви, лише незначну частину яких можна знайти у відкритому доступі. Специфіка кола й доступності джерел обумовлює важливість розробки й дотримання відповідних етичних підходів дослідника. Ключовими принципами мають стати довіра, конфіденційність, а в більшості випадках й дотримання анонімності респондента у комунікації й отриманні усних свідчень, чіткість і відкритість дослідницьких цілей та завдань, проактивність, толерантність і недискримінація, підтримка стійкого і тривалого зв’язку з ЛГБТ-спільнотою, повернення результатів дослідження самій спільноти у вигляді як наукових публікацій, так і науково-популярних видань, заходів, виставок і презентацій. Результати такого дослідження мають спрямовуватися на зміну становища вразливої соціальної групи, подолання бар’єрів на шляху до рівних прав і можливостей, вирішення низки соціокультурних, економічних, медичних та правових проблем, з якими стикається ЛГБТ-спільнота. Проведений аналіз доступності джерел та етичних аспектів і отримані результати знаходять практичне застосування в дослідженні історії ЛГБТ-спільноти і міського простору Харкова.Документ Міжкультурна компетентність у професійній діяльності(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Маліков, Василь ВолодимировичУ цій статті автор осмислює роль міжкультурної компетентності у професійній діяльності педагогів і соціальних працівників. Звертаючись до вітчизняних і закордонних кейсів, визначаються зміст, результати впровадження та переваги мультикультурного підходу в освіті та культурній політиці в цілому. Прийняття та захист культурного різноманіття має позитивний вплив на добробут і стабільний розвиток місцевих спільнот, безпечність розвитку сучасного міста та соціальну згуртованість. Показано зв’язок між концепцією мультикультуралізму та важливістю формуванням міжкультурної компетентності для професій соціального працівника і педагога. У дослідженні презентуються результати практичного досвіду викладання міжкультурного підходу в межах циклу тренінгів, спрямованих на формування толерантного ставлення до людей з числа вразливих соціальних груп. Актуалізація базових знань щодо сутності культури, її динамічності і різноманітності, глибше розуміння структури культури та особливостей субкультур є передумовою до опрацювання комплексних тем соціальної вразливості, інклюзії та толерантності. Шляхом освоєння таких понять і феноменів як ідентичність та множинність ідентичностей, соціальні привілеї, права людини, інклюзія та (не)дискримінація можна продемонструвати важливість формування культурної компетентності на індивідуальному рівні та її значення у професійній діяльності. Пропонуються конкретні вимоги і показники, які необхідні для освоєння міжкультурної компетентності у професійній діяльності. Високоосвічені соціальні працівники та педагоги мають потребу в практичних інструментах для успішної діяльності в сучасному багатоманітному культурному просторі.