2023 № 3 Економічні науки
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/66633
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Публікація Концептуальні положення системно-процесної моделі управління інтелектуальною власністю на промислових підприємствах(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Маслак, Марія ВолодимирівнаВ статті вперше розроблено та обґрунтовано теоретико-методичний підхід до управління інтелектуальною власністю на промисловому підприємстві на засадах системно-процесного підходу. Сформовано та детально розглянуто зміст 15 послідовних стадій впровадження та використання системно-процесного підходу. Сформовано структурну схему організаційно-економічного механізму управління інтелектуальною власністю на засадах системно-процесного підходу, який включає в себе врахування системних факторів зовнішнього середовища, систему процесів управління інтелектуальною власністю (суб’єкт управління), систему процесних напрямків управління (об’єкт управління) та систему процесів управління ефективністю інтелектуальної діяльності підприємства (доцільність інтелектуальної власності). Пропонована модель системно-процесного управління об’єктами інтелектуальної власності є комплексною, оскільки враховує всі аспекти управління інтелектуальними активами промислового підприємства з посиленим акцентом на системну та процесну організацію управління інтелектуальною власністю у рамках єдиної соціально економічної системи підприємства. Визначено специфічні риси системно-процесної моделі управління інтелектуальною власністю промислового підприємства. методичного підходу до управління, виділено взаємозв'язок запропонованих підходів до управління та позначено стратегію розвитку сучасних підприємств на основі ефективного використання результатів інноваційної діяльності та інтелектуальної власності. Доведено, що системний підхід вимагає розглядати задачі створення, дистрибуції та споживання інтелектуальної власності не ізольовано, а в єдності зв’язків із навколишнім середовищем, осягати сутність кожного зв’язку та окремого елемента, проводити асоціації між загальними та приватними цілями. Обґрунтовано, що процесний підхід в управлінні інтелектуальною власністю – це підхід, що визначає розгляд діяльності будь-якого підприємства чи організації як мережі бізнес- процесів, пов’язаних з їх цілями і місією. В основі цього підходу – погляд на діяльність підприємства як на реалізацію сукупності його бізнес-процесів з належним маркетинговим супроводом. Відповідно до процесного підходу здійснюватиметься управління інтелектуальною власністю з урахуванням усіх етапів створення та застосування об’єктів інтелектуальної власності. А відповідно до системного підходу менеджмент підприємств буде використовуватиме інформаційні, інноваційні, виробничі та маркетингові ресурси.Документ Вплив управлінських та вартісно-цінових детермінант інтелектуальної власності на конкурентоспроможність підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Косенко, Андрій Васильович; Касич, Алла Олександрівна; Лега, Ольга Василівна; Ареф'єва, Олена ВолодимирівнаСтаття присвячена дослідженню впливу факторів, що визначають конкурентоспроможність окремих підприємств і країн в умовах ринкової економіки. Проаналізовано зміну пріоритетів у різні періоди розвитку економіки. На етапі індустріальної економіки пріоритетом в досягненні конкурентних переваг були основні фактори виробництва: праця і природні ресурси, капітал. Наступний етап ринкової конкуренції пов'язаний з інвестуванням. Залучення іноземних і вітчизняних інвестицій забезпечило компаніям і державам досягнення конкурентних переваг. Головним завданням було створення сприятливих умов для інвестицій. У сучасній економіці роль основних факторів виробництва, управлінських та вартісно-цінових детермінант, а також інвестицій залишається важливим критерієм конкурентоспроможності. У той же час відбувається перехід на принципово нові технології, засновані на інформації як найважливішому ресурсі. З'являється нова галузь економіки, пов'язана з цифровими технологіями прийому, передачі та обробки інформації. Перехід на цифрові технології супроводжується змінами в бізнес-середовищі. Конкурентоспроможність компаній в цифровій економіці залежить від конкурентоспроможності на світовому ринку. Змінюється структура робочої сили. На конкурентоспроможність компаній впливає якість працівників, зайнятих на виробництві. Йде боротьба за висококваліфіковані кадри. На сучасному етапі інновації стають основним фактором конкурентоспроможності як окремих підприємств, так і країн в цілому. Українські промислові підприємства, зіткнувшись з кризовими явищами і проблемами впровадження інновацій та інноваційних технологій у своє виробництво, змушені самостійно шукати нові шляхи інноваційного розвитку підприємства, створюючи нові виробничі кластери "виробничих комплексів" для вирішення найосновнішої проблеми повної модернізації їх виробництва, а тому закономірності такого явища, як формування "виробничих комплексів", вимагають його всебічного дослідження. У статті сформульовані основні закономірності формування "виробничих комплексів", де ланкою є інновації, як особливий фактор підвищення конкурентоспроможності промислових підприємств, але в складі "виробничого комплексу". Проведено аналіз наукових досліджень у сфері інноваційної сфери економіки в частині вивчення закономірностей формування "виробничих комплексів", зроблено висновки про відсутність концепції інноваційного розвитку "виробничих комплексів", запропоновано концепцію інноваційного розвитку "виробничих комплексів" в нашій країні.Документ Management of direct foreign investments as an element of the socioeconomic development of countries(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Taraniuk, Leonid; Korsakiene, Renata; Taraniuk, Karina; Dyakova, Nataliya; Shabelnyk, KarinaThe article analyses the main modern trends in the management of direct foreign investments as an element of the socio-economic development of the countries of the world. The theoretical provisions of the organizational and economic support of direct investments in the socio-economic development of countries, which make it possible to form a theoretical basis and concepts of economic growth based on the paradigm of sustainable socio-economic development, have been analysed. Methodological support for the management of direct foreign investments of countries has been improved, which includes a graph-analytical analysis of direct foreign investments of countries with the aim of implementing regulatory mechanisms on the part of states to improve the efficiency of this management. The main organizational approaches to the positive impact of investment demand at the state level have been studied, which makes it possible to form effective organizational support for direct investments by state bodies and investors. The dynamics of investment flows of countries in the conditions of globalization, which makes it possible to form a vision of effective organizational and economic mechanisms of direct foreign investments of countries, is considered. Global trends in ensuring and developing the investment climate were noted in order to establish the main directions of increasing the level of investment attractiveness of countries. The regional section of the problems and prospects of investment development of Ukraine was studied, which makes it possible to form a strategic vision of the socio-economic development of the country from the position of attracting foreign investors in the field of formation of economic and social factors of attracting foreign capital in the tap and formation of an attractive investment climate in the country as a whole. A conclusion was made regarding the need to implement the organizational and economic support of direct foreign investment in the socio-economic development of the countries of the world, which includes state policies, strategies and tactical tools, the formation of proposals and recommendations regarding the regional aspects of the management of direct foreign investment in the country in the conditions of its post-war social economic development.Публікація Дослідження проблем стимулювання праці(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Погорєлова, Тетяна ОлексіївнаСтаття присвячена дослідженню способів стимулювання праці персоналу та їх значенню для сучасних підприємств та організацій. Для досягнення поставленої мети розглянуті теоретичні аспекти складових заробітної плати. Підкреслюється, що оплата за тарифними ставками має бути достатньою, щоб залучити на підприємство працівників потрібної кваліфікації та підготовки. Збільшення розміру тарифної заробітної плати має проводитися строго відповідно до підвищення продуктивності на рівні групи працівників або підприємства в цілому. Додаткові виплати підприємство може проводити виходячи з цілей, що закладаються у програму стимулювання праці, а саме використовуючи: стимулювання інновацій, стимулювання творчості, оплата за кваліфікацію, участь працівників у прибутку. Особливу увагу приділено системам участі працівників у прибутку підприємств, наведено приклади застосування сучасних нестандартних методів мотивації у міжнародній практиці: система Скенлона, система Раккера, система "Імпрошейр". В статті надано їх характеристики, описано переваги і недоліки. Розглядаючи соціальні пільги та виплати, наголошується, що їх роль як частини сукупного доходу працівників останніми роками помітно зростає. Вони перетворилися на життєву потребу не тільки самих працівників, а й їх родин. Спектр пільг, які надаються працівникам, досить широкий. Вони не лише служать соціальним захистом працівників, а й дозволяють підприємствам залучати та закріплювати кваліфікованих працівників, сприяють розвитку духу лояльності до підприємства. Зроблено висновок, що стимулювання працівників є одним з провідних напрямків збільшення продуктивності праці і, як наслідок, обсягів виробництва. Для того, щоб завжди мати можливість впливу на робітників, і одночасно щоб не втратити цінні кадри, керівник має створювати довгостроковий план-стратегію, який би передбачував розвиток відносин між роботодавцем і підлеглим. Ця стратегія має передбачувати інтелектуальний розвиток працівників як мінімальної виробничої одиниці задля збільшення доходів підприємства в цілому.