032 "Історія та археологія"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/49282
Переглянути
Документ Студентські будівельні загони Харківщини: виникнення, генезис та занепад руху (друга половина 1950-х рр.–1991 р.)(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Малиніна, Тетяна ВасилівнаДисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" – Харків, 2020. Дисертаційна робота присвячена дослідженню формування, генезису та занепаду студентських будівельних загонів Харківщини з другої половини 1950-х років до 1991 року. Завдяки діяльності студентських будівельних загонів значна чисельність молоді отримала можливість закріпити або набути нові професійні навички, долучитися до вирішення важливих державних народногосподарських завдань, сформувати лідерські та організаторські здібності, розширити сферу соціальної взаємодії та виконати якісно нові соціальні функції. У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено предмет, об’єкт, мету, завдання, хронологічні межі. Актуальність дослідження історії студентських будівельних загонів полягає в практичному застосуванні позитивного досвіду добровільного молодіжного руху, який бере свої витоки з другої половини 1950-х років, для подальшого можливого використання в сегменті сучасної молодіжної політики. Методи й форми організації, система управління й оперативність у вирішенні організаційних, виробничих, побутових проблем (особливо початкового періоду) принесли вагомий результат для розвитку економіки. У той же час формалізація й ідеологізація цього руху спричинили появу кризових явищ, а зміна політично-економічної моделі суспільства – його занепад. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що ґрунтовно й всебічно досліджуються студентські будівельні загони Харківщини від зародження до занепаду, визначено їхні організаційні й структурні особливості. Детально, на основі широкої джерельної бази, розкрито причини появи кризових явищ, таких як заміна добровільних принципів на плановий підхід у формуванні студентських будівельних загонів, хабарництво, приписки, окозамилювання, діяльність «диких» загонів. Розкриваються причини появи й організація роботи «обмінних» загонів, які вперше були сформовані у Харкові. Доведено існування негативних для здоров’я й життя молоді наслідків порушень техніки безпеки, санітарно-гігієнічних норм проживання і промислової санітарії. На основі аналізу вперше залучених до наукового обігу архівних документів переосмислюються загальновідомі факти з історії СБЗ та історіографічні оцінки цього руху. Практичне значення дослідження полягає в тому, що отримані результати щодо виробничої та організаційної самостійності СБЗ можуть допомогти уникнути проблем у розвитку студентського самоврядування й у формуванні соціальної активності студентства. У сучасному суспільстві зростає попит на спеціалістів, які мають якісну професійну підготовку та навички управлінської, підприємницької діяльності, тому і досвід студентських будівельних загонів має велике практичне значення при виробленні та формуванні загальної концепції державної молодіжної політики та органів місцевого самоврядування в Україні, створенні умов для самореалізації молоді. До першого розділу дисертації увійшли історіографія, аналіз джерельної бази та методико-теоретичні засади дослідження. Виділено три великі історіографічні блоки, які згруповані за проблемно-хронологічним принципом. До першого належать роботи радянських дослідників, які публікувалися впродовж 60-х – 80-х рр. ХХ ст. у різних галузях науки – історії, психології, соціології. Цей блок поділено на два періоди. До першого (1960-1980 рр.) належать результати досліджень радянських істориків, які здебільшого самі були активними учасниками будзагонів та пропагували комуністичне виховання молоді й переваги молодіжного руху студентських будівельних загонів. Для другого періоду (друга половина 1980-х – початок 1990-х рр.) притаманні спроби переосмислення та об’єктивного аналізу кризових явищ у СБЗ. Значну увагу дослідники другого періоду звертали на державотворчу тематику, вивчення історії молодіжних рухів та можливостей впровадження досвіду будзагонів у сучасних реаліях. Другий блок становить сучасна українська історіографія, яка з’явилася й активно продовжує розвиватися у зв’язку із зростанням інтересу до історії СБЗ вищих навчальних закладів та активних спроб ретрансляції цього досвіду. До третього блоку належить сучасна зарубіжна історіографія, представлена роботами переважно російських істориків, які активно досліджують дану тематику на пострадянському просторі. Також значний інтерес для розуміння процесів побудови й розвалу соціалістичного суспільства мають роботи зарубіжних, зокрема британських та італійських істориків. Узагальнення та погляд на державні процеси «зі сторони» дають можливість визначити загальні тенденції в розвитку СБЗ, а локальні дослідження цих науковців уможливлюють об’єктивне формування уявлення про особливості та регіональні відмінності цього руху. Джерельна база представлена документами та матеріалами офіційного походження, джерелами особистого походження, періодичними виданнями, усними свідченнями, візуальними джерелами та предметно-речовими пам’ятками. Значна частина архівних документів, спогадів, інтерв’ю вперше залучені до обігу. В основному були використані документи й матеріали, представлені у фондах двох архівних установ: Центрального державного архіву громадських об’єднань України та Державного архіву Харківської області. Складність у роботі з джерельною базою полягала в тому, що діловодство перших «спонтанних» загонів не велося, велика кількість матеріалів знаходиться в музеях ВНЗ і не систематизована, джерела містять і суб’єктивний підхід до подій, спостерігається також свідоме викривлення інформації. Теоретико-методологічна основа дослідження базується на загальнонаукових принципах історизму, цілісності та наукової об’єктивності, реалізованих через ретроспективний, проблемно-хронологічний, усно-історичний методи та метод соціокультурного аналізу. Використання цих принципів і методів сприяло уникненню необ'єктивності та упередженості в здійсненні глибокого наукового аналізу діяльності СБЗ вищих навчальних закладів Харківщини другої половини 1950-х рр. – 1991 р. У другому розділі дисертації детально досліджено організаційну структуру й систему управління від лінійного до всесоюзного СБЗ. Виявлені відмінності харківських загонів, які мали специфічну структуру, таку як кущові загони та специфічний орган управління – кущові штаби. У роботі досліджено мотиви участі студентів у цьому молодіжному русі, виокремлено їхні різновиди та відмінності на різних етапах. Так, для учасників першого періоду головними чинниками були романтика, можливість принести користь суспільству. У подальшому ж все більше значення відігравав роль такий чинник, як можливість покращити матеріальне становище та отримати й застосувати організаторський і трудовий досвід. Аналіз критеріїв відбору бійців дають можливість стверджувати, що будзагони стали справжньою школою фаховості спеціалістів і кадрового резерву. У той же час підміна основних організаційних принципів, а саме добровільності, виробничої та організаційної самостійності стали початком кризи студентських будівельних загонів. Саме на цьому акцентовано увагу в третьому розділі дослідження. Поступово студентські загони перестають мати переважно будівельну специфіку й з’являються спеціалізовані загони, які повинні були вирішувати народногосподарські завдання в різних галузях. Це сприяло професійній підготовці студентів, а також розвитку у них творчих здібностей, результатом чого стало запровадження науково-технічних бюро з розробки й впровадження раціоналізаторських ідей та передового досвіду. Усе це сприяло ефективному використанню студентства як додаткової робочої сили для швидкого розвитку народного господарства як всього СРСР так і союзних республік. Також у цьому розділі дисертаційного дослідження здійснено детальний аналіз системи медичного обслуговування «бійців» загонів, проведення превентивних профілактичних заходів та виявлені причини порушення правил техніки безпеки та охорони праці, які призводили до травматизму та летальних випадків. До раніше визначених дослідниками нами додані наступні: порушення норм промислової санітарії та принципу добровільності формування загонів, зниження рівня уваги через перевтому, залучення дівчат і неповнолітніх дітей до складних і небезпечних будівельних процесів. У четвертому розділі дисертаційного дослідження розкриті особливості договірної кампанії, ефективність виробничого процесу студентських будівельних загонів, запровадження нових стимулів і форм організації загонів та прорахунки, які були допущені через формалізм, відсутність наукового підходу тощо. Заміна добровільних принципів на плановий підхід у формуванні СБЗ, хабарництво, приписки, розкрадання майна, стали початком занепаду цього руху, який був приречений через суспільно-політичну й економічну кризу наприкінці 1980-х рр. Таким чином, у дисертаційному дослідженні розкрито організаційні, мотиваційні, виробничі, побутові та інші аспекти діяльності студентських будівельних загонів Харківщини.