033 "Філософія"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/54122
Переглянути
1 результатів
Результати пошуку
Документ Християнський концепт любові в сучасній культурі: філософсько-антропологічний аналіз(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Фідровська, Марія ГеоргіївнаДисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 033 «філософія». – Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Харків, 2023. У роботі досліджується питання любові, як базової складової людської природи на прикладі християнського концепту любові, як одного з оптимальніших та авторитетніших концептів у сьогоденні у його різних аспектах – культурному, сцієнтичному, соціальному. Об’єктом дослідження - концепт любові в філософсько-антропологічному аспекті. Предмет дослідження – християнський концепт любові в практичній площині культури, зокрема сучасної. Робиться акцент на дослідах середньовічного православного та католицького напрямів християнської філософії, у яких любов є одним із трьох фундаментальних Божественних основ людини, які є проявами її духовної природи. Окрім любові іншими двома основами середньовічна філософія називає інтелект та свободу, а у представники сучасного православ’я основними частинами душі називаються: свобода(воля), розум та почуття (любов). Ці досліди є підґрунтям для наголошення значущості почуттів у існуванні людини та соціуму. В дисертації аналізується по-перше змістовне значення концепту любові. По-друге аналізується підґрунтя почуттів людини на основі даних медичних наук і психології[72], [147], [148], [220], [225], [247], [254], [128], [108], [109], [107], [90], [82] [64]. Оскільки зустрічаються тези про недостатню значущість почуттів і навіть їх негативну оцінку, вибір теми зумовлений необхідністю дати обґрунтування значущості почуттів у світлі сучасних наукових відкриттів та думок, та акцентувати значущість почуттів у природі людини. Тому одним з завдань цієї роботи є відмова від нелегітимної критики та нівелювати розуміння почуттів, як гріховного, тваринного, афективного. В психології одна з таких теорій називається рудиментарною, у ній почуття протиставлялися інтелекту. Рудиментарна теорія нещодавно перестала бути однією з головних теорій сучасної психології і втратила свою значущість. Тому пригнічення почуттів вже не є доцільною з точки зору сучасної науки. Любов є такою ж базовою складовою духовної людської природи, як і пізнання. На любові будуються сім’ї та будь-які стосунки, саме любов до ближнього – запорука толерантного гуманного суспільства. Наукова новизна полягає в тому, що на підставі багатодисциплінарного аналізу проблематизується концепт любові. Пропонується концепт любові, джерелом якого є християнська філософія та доводиться його продуктивність у сучасному світі. У роботі людська природа, а особливо її духовний вимір був досліджений і осмислений на предмет того, чим є почуття щодо людського існування. Сфера почуттів у суспільстві аналізується у головних сферах своїх маніфестацій. Ніцше зауважував, що філософія та європейська цивілізація з самого початку максимально тяжіла до раціональності та раціонального обґрунтування світу. З історії філософії можна побачити, що раціональне певний час замість важливого вважалося єдиним головним у природі людини. Звичайно не можна не погодитися з Декартом та багатьма іншими філософами, які вважали здатність мислити фундаментальною в природі людини. Тим не менш багатоманіття філософських робіт та наукові дослідження кажуть про те, що духовна природа людини багатоскладена і почуття також відіграють одну з найважливіших ролей у ній. У роботі пропонується концепт почуттів, який багато в чому спирається на християнську думку, що почуття – так само, як і інтелект, є першоосновою душі. У роботі це обґрунтувати трьома основними шляхами. Через загально-логічні методи, які використовують у будь-якому філософському дослідженні, і які були винайдені у самій філософії. По-друге, це історико-філософський метод – ми провели пошук співзвуччя цієї гіпотези у історії філософії. Такі ідеї були перш за все в християнській філософії багато отців церкви пишуть про визначальність любові у християнстві та у житті людини, оскільки головними двома заповідями християнства є дві заповіді: любов до Бога і любов до ближнього. Третій шлях, через який аргументується концепт – це аналіз основних фундаментальних досліджень почуттів у медичних дисциплінах. Ми аналізуємо дані досліджень з клінічної психології, біології та нейронаук, де також можна побачити, що почуття та любов є ессенціальними та важливими у нашій психічній діяльності. Важливо також дослідити, чому та внаслідок чого у філософії почуття почали розглядатися, як гріх та пристрасті, які приводять до гріха. Така думка паралельно починає складатися у середньовіччя. У відповідь вищезазначеному висувається гіпотеза, що неправильні почуття можуть призводити до гріха, але за аналогією до гріха можуть призводити і неправильні думки та упередження. І те, і те є помилка і патологія духовного життя. Тобто у роботі розділяються почуття на правильні та неправильні, істинні та помилкові, так само, як розділені думки та умовиводи на істині та помилкові. Акцентується, що християнський концепт любові є актуальним і зараз, тому що християнство багато в чому є одним з базисів європейської цивілізації і тому що він дійсно відображає важливу сторону людської природи. У роботі робиться висновок про те, що почуття дійсно є важливою стороною людської духовної природи, а любити – є не менш важливим, ніж пізнавати світ та мислити. Ця робота може дати підґрунтя для необхідних подальших досліджень феномену почуттів у майбутньому та допомогти нам нарешті, зрозуміти себе та свої духовні потреби. У подальшому це дослідження може дати матеріал християнській антропології, онтології та іншим наукам для подальших досліджень та послужить базою для нових філософських творів та роздумів. За результатами дослідження отримано такі наукові результати: 1. Вперше зауважується необхідність доповнення Декартівської раціональної парадигми людини ще одним першопочатком, а саме – чуттєвим. 2. Вперше пропонується оригінальний еволюційний підход до розуміння почуттів. 3. Вперше пропонується авторський концепт «реальне – механіка божественого» для розуміння співвідношення матеріального та ідеального. 4. Показано, що християнський концепт любові не має протиріч з розумінням концепту любові в інших сферах сучасної суспільної свідомості, таких як філософія, наука та культура, а християнство так само є релігією αγαπή, що підсилює значення концепту любові сьогодні. 5. Проаналізовано, у яких сферах соціальної діяльності людини можуть бути реалізовані маніфестації почуттів у сьогоднішньому суспільстві й робляться пропозиції щодо їхнього функціонування в межах цих сфер. 6. Наголошено необхідність постпросвітницького та пост постмодерністського проєкту стосовно любові, який вже почав з’являтися в рамках феноменологічних та наукових сучасних досліджень. 7. Удосконалено розуміння християнського концепту любові. Практична значущість роботи: практична значущість полягає не лише в значенні для філософії. Філософія тісно пов’язана з суспільством, як елітарна культура пов’язана із масовою. Новомодні філософські ідеї швидко потрапляють у культуру через багато механізмів, як наприклад сьогодні концептуальне мистецтво. Ця робота дає нову оцінку значенню почуттів у житті людини й суспільства, акцентує джерело християнської думки для поновлення студій любові в сучасній науці. Ця робота покликана допомогти очищенню почуттів від критики, яка нещодавно звучала від рудиментарної й супутніх провідних теорій. У цій роботі буде реалізована спроба показати важливість визнання й прийняття любові, як того, що є субстанційним для людської духовної природи.