Кафедра "Двигуни та гібридні енергетичні установки"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/54

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/diesel/glavnaya

Від 2022 року кафедра має назву "Двигуни та гібридні енергетичні установки", первісна назва – "Двигуни внутрішнього сгоряння".

Кафедра "Двигуни внутрішнього згоряння" (ДВЗ) заснована 9 липня 1930 року у Харківському Механіко машинобудівному інституті. Читання курсів по ДВЗ розпочали на механічному факультеті ще в 1910 році, дисципліну "ДВЗ" і проєктування ДВЗ протягом 1910-1913 рр. читав граф Сергій Йосипович Доррер. Спеціальність "ДВЗ" у Харківському технологічному інституті була організована в 1918 році. У її джерел, а пізніше й кафедри ДВЗ стояв Василь Трохимович Цвєтков (1887–1954).

Від 1980 року вона є базовою серед українських закладів вищої освіти з моторобудування. За час існування кафедра підготувала понад 4000 випускників. Сьогодні на кафедрі навчається понад 200 студентів. Обсяг ліцензійного набору є одним з найбільших в університеті.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 6 кандидатів технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 5 – доцента. Серед викладачів кафедри 3 лауреата Державної премії України, 2 лауреата премії Кабінету міністрів. Від 2001 року по 2016 рік кафедру очолював Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Нагороди Ярослава Мудрого Академії наук Вищої школи України, Лауреат державної премії в галузі науки і техніки 2008 року, професор, доктор технічних наук, проректор університету з наукової роботи – Андрій Петрович Марченко.

Переглянути

Фільтри

2020 - 20213

Налаштування

Автор: search.filters.author.Варбанець, Роман Анатолійович

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Деякі аспекти застосування системи DEPAS D4.0H для підвищення енергоефективності суден внутрішнього плавання
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Варбанець, Роман Анатолійович; Залож, Віталій Іванович; Тарасенко, Тетяна Владиславівна; Кирнац, Владислав Іванович; Клименко, Валентин Григорович; Александровська, Надія Ігорівна
    Одним з найбільш гострих тематичних напрямів при обговоренні на міжнародних форумах різних рівнів є питання покращення екологічних характеристик та підвищення енергоефективності роботи суден торговельного флоту як у міжнародному морському, так й у внутрішньому судноплавстві. У даній статті розглянуті результати практичного застосування аналітичних методів обробки даних індиціювання суднових двигунів внутрішнього згоряння дунайського буксира-штовхача в умовах експлуатації, а також деякі аспекти застосування результатів аналітичної синхронізації отриманих даних для подальшого обґрунтування оптимальних режимів експлуатації таких суден. Результати застосовані для визначення можливого діапазону варіювання показників енергоефективності та екологічності. При визначенні індексів енергоефективності враховуються різні форми караванів, що буксируються штовхачем, та які найчастіше працюють у дунайському судноплавстві. Також зроблено подальші кроки для обґрунтування концепції пріоритетності діагностування та оптимізації роботи двигунів існуючих суден у порівнянні з реалізацією проектів інноваційних суден. Безумовно, впровадження нових проектів теоретично призведе до більш швидкого досягнення цілей низки європейських проектів (зокрема GRENDEL – Green and Efficient Danube Fleet, European Green Deal conception тощо) досягнення нульової емісії, але будь-які новітні проекти є значно більш коштовними, ніж будь-які модернізації та оптимізації режимів руху суден, які вже є у складі дунайського флоту та які успішно працюють з непоганими економічними результатами. У даному контексті проекти інноваційних суден не є привабливими для судновласників та інших учасників ринку дунайських перевезень. Необхідність залучення додаткових інвестицій, брак коштів, падіння ринку в умовах пандемічних обмежень, фактична втрата бізнес-позицій невеликих судновласників – все це є факторами, які унеможливлюють широке застосування інноваційних розробок та рішень з повного оновлення дунайського флоту судновласниками. Тому на сьогодні залишається актуальним пошук способів підвищення енергоефективності існуючого флоту, що також призведе до покращення екологічних показників роботи внутрішнього водного транспорту.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження ефективності системи охолодження палива суднового дизеля на базі нових холодоагентів
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Мальчевський, Валентин Павлович; Варбанець, Роман Анатолійович
    Вимоги міжнародної морської організації, урядових агенцій з захисту довкілля та інших неурядових груп напрямлені на зменшення при експлуатації дизельних двигунів викиду у навколишнє середовище шкідливих речовин. Серед цих речовин найбільш небезпечними є окисли сірки (SOx), азоту (NOx) та тверді частки. У відповідності із зазначеними вимогами відбувається активний перехід на палива із наднизьким вмістом сірки. Використання вказаних палив в морських дизелях пов’язане з низкою труднощів, тому що ці двигуни, як-правило, розроблені для експлуатації на паливах з високою в’язкістю та змащувальною здатністю. Значення в’язкості для палив із наднизьким вмістом сірки при звичайній температурі повітря у машинному відділенні здебільшого знаходяться у районі нижньої допустимої границі для дизельних двигунів. Найбільші складності мають місце тоді, коли при підвищенні температури палива перед двигуном значення в’язкості становляться нижче допустимого інтервалу. Для забезпечення надійної роботи двигуна температуру палива необхідно постійно підтримувати такою, при якій буде забезпечуватися необхідне значення в’язкості палива. Для цього конструкція двигуна передбачує наявність системи охолодження палива з водяним охолоджувачем і чіллером для відведення тепла від води. У даній статті досліджено ефективність роботи холодильної установки чіллера при використанні у якості робочих речовин нових перспективних сумішей холодоагентів R125/R290 та R134a/R290 у порівнянні з базовим холодоагентом R134a та з R22. Значення складу для обох сумішей вибрані такими, при яких вони найбільш наближені до азеотропу, тому що при цьому можливо максимально зменшити різницю температур між середовищами, що обмінюються теплом у конденсаторі, та випарнику холодильної установки. У процесі дослідження було виявлено, що значення холодильного коефіцієнту холодильної установки при роботі на сумішах холодоагентів дещо менші, ніж при роботі на R134a та R22, але значення об’ємної холодопродуктивності при використанні сумішей значно вищі ніж у чистих холодоагентів.
  • Ескіз
    Документ
    Особливості аналітичної синхронізації даних моніторингу робочого процесу транспортних дизелів в умовах експлуатації
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Варбанець, Роман Анатолійович; Залож, Віталій Іванович; Тарасенко, Тетяна Владиславівна; Кучеренко, Юрій Миколайович; Клименко, Валентин Григорович
    У статті розглянуті методи визначення верхньої мертвої точки, які ґрунтуються на аналізі індикаторних діаграм суднового двигуна. Показано переваги та недоліки різних методів. Діагностика суднових двигунів під час експлуатації та вибір оптимальних режимів експлуатації базується на аналізі індикаторних діаграм, фаз газорозподілу, а також характеристики подачі палива. В результаті аналізу індикаторних діаграм розраховується індикаторна потужність двигуна, яка в подальшому використовується в управлінні режимами експлуатації двигунів, в розрахунках питомих показників, а також в розрахунках коефіцієнтів енергоефективності морських суден за рекомендаціями IMO. Розглянуто вплив точності визначення положення верхньої мертвої точки на розрахунок середнього індикаторного тиску і індикаторної потужності. Рішення задачі синхронізації даних моніторингу робочого процесу за допомогою апаратних датчиків неприйнятне у зв’язку зі складністю, а часом і неможливістю установки апаратних датчиків положення верхньої мертвої точки поршня додатково до штатних датчиків. Також це призводить до ускладнення схеми вимірювань в поєднанні із високою похибкою, яка залежить від навантажувального режиму. Крім того, встановлення апаратних датчиків потребує часу та пов’язано з організаційними проблемами, бо тоді необхідним є тимчасове виведення двигуна з експлуатації. Вказані проблеми відсутні у разі аналітичної синхронізації даних. Показано, що існуючі методи аналітичної синхронізації недостатньо ефективні стосовно до умов експлуатації транспортних двигунів. В основному це пов'язано зі складністю формулювання критеріїв синхронізації або їх недостатньою точністю внаслідок впливу шумів у вихідних даних. Авторами заявлено метод визначення верхньої мертвої точки, який базується на рішенні рівняння рівності нулю першої похідної від тиску, що забезпечує необхідну точність розрахунку середнього індикаторного тиску і індикаторної потужності двигуна під час експлуатації. Показано, що метод може бути застосований в системах моніторингу робочого процесу суднових двигунів як альтернатива апаратним методам визначення верхньої мертвої точки.