Кафедра "Двигуни та гібридні енергетичні установки"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/54

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/diesel/glavnaya

Від 2022 року кафедра має назву "Двигуни та гібридні енергетичні установки", первісна назва – "Двигуни внутрішнього сгоряння".

Кафедра "Двигуни внутрішнього згоряння" (ДВЗ) заснована 9 липня 1930 року у Харківському Механіко машинобудівному інституті. Читання курсів по ДВЗ розпочали на механічному факультеті ще в 1910 році, дисципліну "ДВЗ" і проєктування ДВЗ протягом 1910-1913 рр. читав граф Сергій Йосипович Доррер. Спеціальність "ДВЗ" у Харківському технологічному інституті була організована в 1918 році. У її джерел, а пізніше й кафедри ДВЗ стояв Василь Трохимович Цвєтков (1887–1954).

Від 1980 року вона є базовою серед українських закладів вищої освіти з моторобудування. За час існування кафедра підготувала понад 4000 випускників. Сьогодні на кафедрі навчається понад 200 студентів. Обсяг ліцензійного набору є одним з найбільших в університеті.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 6 кандидатів технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 5 – доцента. Серед викладачів кафедри 3 лауреата Державної премії України, 2 лауреата премії Кабінету міністрів. Від 2001 року по 2016 рік кафедру очолював Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Нагороди Ярослава Мудрого Академії наук Вищої школи України, Лауреат державної премії в галузі науки і техніки 2008 року, професор, доктор технічних наук, проректор університету з наукової роботи – Андрій Петрович Марченко.

Переглянути

Фільтри

2015 - 20184

Налаштування

Автор: search.filters.author.Клименко, Леонід Павлович

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження зносу чавунних поверхонь пар тертя, модифікованих титановою губкою
    (НТУ "ХПІ", 2018) Клименко, Леонід Павлович; Андрєєв, Вячеслав Іванович; Дихта, Леонід Михайлович; Прищепов, Олег Федорович; Случак, Олександр Ігорович; Шугай, Віктор Васильович
    Наведено ряд аспектів формування поверхонь пар тертя при модифікації чавунної деталі ДВЗ титановою губкою. Наводяться основні результати дослідження можливостей технології, подібної до ФАБО, та запатентованої нами технології «Спосіб відновлення поверхні тертя металічної деталі ДВЗ шляхом нарощування з нанесеним покриттям-модифікатором Ti-TiO₂-Cu₂. Метод модифікації поверхонь тертя розглядається як елемент комплексу заходів із удосконалення деталей ДВЗ. Пропонується застосову- вати комплекс методів зміцнення робочої поверхні, мікро- і макропрофілювання, фінішної обробки, підбору матеріалу контртіла, мастила і режимів експлуатації. Оптимальним визначено метод, що включає термообробку з витримкою деталі протягом 12 годин і більше, що сприяє насиченню поверхні рутиловими (внаслідок окислення титану) включеннями та рекристалізації з подрібненням перлітних та феритних компонентів поверхневого шару.
  • Ескіз
    Документ
    Модифікація конструкції та складу композитів в кришках кокілів для відцентрового лиття гільз циліндрів ДВЗ
    (НТУ "ХПІ", 2017) Клименко, Леонід Павлович; Андрєєв, В'ячеслав Іванович; Прищепов, Олег Федорович; Шугай, Віктор Васильович; Случак, Олександр Ігорович
    В статті наведено результати досліджень впливу матеріалів та конструкції елементів кокілів відцентрового лиття, зокрема кришок, на протікання процесу структуроутворення поверхні виливку та відповідно, якість отриманої заготовки. Продемонстровано основні етапи розробки в даному напрямку в межах теми № 0115U000317 "Фундаментальні дослідження поверхневих високоміцних структур із змінною зносостійкістю". Вдосконалено конструкцію та композитний склад основних елементів конструкції для передньої кришки кокілю відцентрового лиття. Оптимальною визначено роз'ємну конструкцію без монометалічних елементів, що містить передній шар у вигляді тонкої керамічної вкладки, теплоізоляційний шар з металокерамічного композиту з закритою по всьому об'єму пористістю на основі титанової губки та наповнювача в силікатно-спиртовій матриці та механічну основу у вигляді брикету з титанової губки та чавунної стружки.
  • Ескіз
    Документ
    Конструкція кришки кокіля для відцентрового лиття гільз циліндрів ДВЗ
    (НТУ "ХПІ", 2016) Клименко, Леонід Павлович; Андрєєв, В'ячеслав Іванович; Прищепов, Олег Федорович; Шугай, Віктор Васильович; Случак, Олександр Ігорович
    У статті авторами запропоновані нові методи отримання матеріалів для ізолюючого шару, та принципово нова конструкція кришки для кокілю відцентрового лиття, де фланці виготовляються з одного матеріалу, а ізолятор – з іншого, які між собою будуть з’єднані механічним способом. Комбінування різних матеріалів з губчастим титаном дає змогу знайти необхідну суміш для теплоізолюючого шару. Удосконалено пропорційний склад та методи комбінування наповнювачів та матриці жаростійкого композитного матеріалу з корундовим наповнювачем. Встановлено, що оптимальною є роз`ємна конструкція кришки, яка дозволяє замінювати зношені елементи конструкцій, забезпечуючи раціональне використання матеріалів та простоту ремонту.
  • Ескіз
    Документ
    Математичне моделювання теплових процесів при литті в металевий кокіль короткого порожнинного циліндричного виливка
    (НТУ "ХПІ", 2015) Клименко, Леонід Павлович; Дихта, Леонід Михайлович; Андрєєв, В'ячеслав Іванович
    Здійснено математичне моделювання теплових процесів, пов’язаних зі зняттям перегріву розплаву, твердінням та наступним охолодженням порожнинного циліндричного виливка, виготовленого методом відцентрового лиття в металевий кокіль. У роботі математичне моделювання зазначених процесів зведено до розв’язку низки крайових задач теорії теплопровідності. Деякі з істотних математичних труднощів, зумовлених наявністю рідкого ядра і рухомих фронтів кристалізації, чи складною геометрією областей тощо подолано шляхом залучення фундаментальної концепції калориметричної температури, підтвердженої неодноразово як теоретично, так і експериментально.